UK: Постановка проблеми. Функціонування міста як штучно створеної в результаті антропогенної
діяльності системи спричинює деградацію та, іноді, навіть знищення навколишнього природного середовища з
подальшою заміною його на техногенне. В першу чергу потерпає ґрунт як базова складова будь-якої
екосистеми, в котрій замикаються колообіги речовин, адже він завдяки своїм протекторним функціям виступає
потужним біогеохімічним бар’єром на шляху їх міграції, здатним депонувати токсиканти на тривалий час. У
процесі ґрунтоутворення міських ґрунтів провідну роль відіграє антропогенний фактор, котрий здатний
впливати як прямо – руйнування ґрунтового профілю внаслідок будівельної діяльності, так і опосередковано – у
разі аерогенного або гідрогенного забруднення ксенобіотиками, що містяться у викидах та скидах промислових
підприємств і визначається типом господарського використання та історією розвитку території. Строкатість
використання міського ґрунту відбивається через порушення його ґрунтового профілю, чому, здебільшого,
сприяє створення на його поверхні органо-мінерального шару шляхом перемішування, насипу, захоронення та
(або) забруднення речовинами різного походження. Тому класифікація міських ґрунтів за ступенем порушення
ґрунтового профілю внаслідок антропогенної діяльності є досить актуальним науково-практичним завданням
урбоекології щодо досягнення норм екологічної безпеки функціонування сучасного міста, адже відновлення їх
протекторних функцій неможливе без знання трансформації морфологічної будови. Мета. Провести
класифікацію антропогенно порушених, у наслідок будівельної діяльності, ґрунтів м. Дніпропетровськ шляхом
визначення морфологічних ознак будови ґрунтового профілю з відокремленням поверхневих утворень
антропогенного та техногенного походження порівняно до зонального ґрунту – чорнозему звичайного
малогумусного важкосуглинкового на лесі. Висновок. Тривалий антропогенний вплив на зональний ґрунт –
чорнозем звичайний малогумусний важкосуглинковий в межах урбоекосистеми м. Дніпропетровськ спричинив
його трансформацію в урбанозем, який за морфологічною будовою характеризувався перемішаним (санітарно-
захисна зона промислових підприємств), насипним (висотна забудова) та агрогенним (присадибні ділянки
приватного сектору) типом ґрунтового профілю. Відокремлення техногенних поверхневих утворень дало змогу
класифікувати їх за ступенем порушення ґрунтового профілю, походженням, хімічним складом як
органолітострати з групи натурфабрикатів – для перемішаного типу, що зазнав хімічного забруднення; та
урбіквазизему – для насипного типу урбанозему
RU: Постановка проблемы. Функционирование города как искусственно созданной в результате
антропогенной деятельности системы способствует деградации и, иногда даже, уничтожению окружающей
среды с последующей заменой ее на техногенную. В первую очередь страдает почва как базовая составляющая
любой экосистемы, в которой замыкаются круговороты веществ, ведь она благодаря своим протекторным
функциям выступает мощным биогеохимическим барьером на пути их миграции, способным депонировать
токсиканты на длительное время. В процессе почвообразования городских почв ведущую роль играет
антропогенный фактор, способный влиять как прямо – разрушение почвенного профиля в результате
строительной деятельности, так и косвенно – при аэрогенном или гидрогенном загрязнении ксенобиотиками,
содержащимися в выбросах и сбросах промышленных предприятий; и определяется типом хозяйственного
использования и историей развития территории. Пестрота использования городской почвы отражается на
нарушении ее почвенного профиля, чему, в основном, способствует создание на ее поверхности органо-
минерального слоя путем перемешивания, насыпи, захоронения и (или) загрязнения веществами различного
происхождения. Поэтому классификация городских почв по степени нарушения почвенного профиля в
результате антропогенной деятельности является весьма актуальной научно-практической задачей
урбоэкологии для достижения норм экологической безопасности функционирования современного города, ведь
восстановление их протекторных функций невозможно без знания трансформации морфологического строения Цель. Провести классификацию антропогенно нарушенных, в результате строительной деятельности, почв г.
Днепропетровск путем определения морфологических признаков строения почвенного профиля с отделением
поверхностных образований антропогенного и техногенного происхождения по сравнению с зональной почвой
– черноземом обыкновенным малогумусным тяжелосуглинистым на лессе. Вывод. Длительное антропогенное
воздействие на зональную почву – чернозем обыкновенный малогумусный тяжелосуглинистый в пределах
урбоэкосистемы г. Днепропетровск привело к ее трансформации в урбанозем, который по морфологическому
строению характеризовался перемешанным (санитарно-защитная зона промышленных предприятий),
насыпным (высотная застройка) и агрогенным (приусадебные участки частного сектора) типом почвенного
профиля. Отдельное рассмотрение техногенных поверхностных образований позволило классифицировать их
по степени нарушения почвенного профиля, происхождению, химическому составу как органолитостраты из
группы натурфабрикатов – для перемешанного типа, претерпевшего химическое загрязнение; и урбиквазизем –
для насыпного типа урбанозема
EN: Raising of problem. The functioning of the city, as artificially created system of the result of the anthropogenic activity, promotes degradation and, sometimes, destruction of the environment, with change it to the technogenic replacement. First of all suffers the soil, as a basic component of any ecosystem, where the circulation of materials close, because it is a powerful biogeochemical barrier to their migration, able to deposit toxicants a long time through its protective functions. The leading role of the formation of the urban soil plays an anthropogenic factor, which is able to influence directly – the destruction of the soil profile due to construction activity and indirectly – with aerogenic or hydrogenous pollution xenobiotics contained in the emissions and discharges of the industrial enterprises; and it is determined by the type of economic use and history of area developing. The variabilityof using the urban soil is reflected in the soil profile and contributed to the creation of the organic-mineral layer by the mixing, mound, burial and (or) contamination of the different substances on the surface. Therefore, classification of the urban soils by the anthropogenic destruction degree of the soil profile is very important scientific and practical task for the urban ecology to the achievement standards of the ecological safety of the modern city, because the restoring of their protective functions is impossible without knowledge of the morphological structure.
Purpose. Classify the anthropogenical soils of city Dnipropetrovsk disturbed by the construction activities by the determining of the morphological characteristics of the soil profile structure with separation of the anthropogenic and technogenic surface formations compared to the zonal soil – ordinery chernozem.
Conclusion. Within urboecosystem city Dnipropetrovsk long-term human impact to the zonal soil – chernozem led to its transformation into urbanozem witch characterized as mixed (sanitary protection zone of the industrial enterprises), bulk (high-rise buildings) and agrogenic (private sector) types of the soil profile for the morphological structure. Separation of the technogenic surface formations made it possible to classify them according to the degradation of the soil type, origin, and chemical composition: organolitostrat of the naturfabrykat group – for mixed type with the chemical pollution; and urbikvazyzem – for bulk type of the urbanozem
