UK: Постановка проблеми. Останнім часом усе більшою стає невідповідність практики архітектури з її теоретичними проробками нормативна база частково недосконала та застаріла. Частішають випадки суперечностей у різних нормативних документах та навіть відсутності норм проектування на нові типи будівель. Винятком не стали і торгово-розважальні центри (ТРЦ або мол). На жаль, нормативна база, а саме ДБН, у якому описані основні норми для підприємств торгівлі, не відображає належно норми та типологію сучасних ТРЦ. Саме тому типологізація архітектурного середовища постає одним із важливих завдань науковців у цій галузі. Аналіз публікацій. Матеріали статті спиралися на такі праці: Besemer S. «Shopping-Center der Zukunft. Planung und Gestaltung», Maitland B. «Shopping mall. Planning and Designs», Dönhöfer K. «Shopping mall und neue Einkaufszentren». Також у статті використано схеми, фото та інформація з книг Broto C. «Today’s Shopping Malls» та «New Shopping Malls». Мета цього дослідження − розробити класифікацію комунікативних просторів ТРЦ за такими критеріями як розмір та тип планувальної організації. Висновок.
Проведено аналіз десяти молів, розташованих у різних країнах Європи, що мають різний розмір та різну планувальну організацію. На основі аналізу цих молів було створено класифікацію комунікативних просторів за розміром: малий, середній, великий. Проаналізовано вже існуючі класифікації молів за планувальною організацією. З’ясувавши, що саме комунікативний простір постає основою для визначення планувальної організації молів, автор пропонує застосувати вже існуючі типи планувальних організацій молів. Під час дослідження обраних молів виявлено ТРЦ, планувальну організацію яких не можна віднести до жодного з існуючих типів. Таким чином, на основі планувальних схем міста визначено три нові типи планувальної організації комунікативного простору молів: радіально-кільцева, променева або зірчаста та пелюсткова. Подібно до міст у таких комунікативних просторах з’являються площі, озеленені сквери, малі архітектурні форми та місця для перформансів. У таких комунікативних просторах створено для людей атмосферу, схожу до середовища міського центру.
RU: Постановка проблемы. В последнее время все больше становится несоответствие практики архитектуры и ее теоретической базы. Частично несовершенная нормативная база устарела. Иногда случаются противоречия в различных нормативных документах и даже отсутствуют нормы проектирования на новые типы зданий. Исключением не стали и торгово-развлекательные центры (далее ТРЦ). К сожалению, нормативная база, а именно ДБН, в котором описаны основные нормы для предприятий торговли, не отражает должным образом нормы и типологию современных ТРЦ. Именно поэтому типологизация архитектурной среды является одной из важных задач ученых в этой области. Анализ публикаций. Материалы этой статьи опирались на следующие работы: Besemer S. «Shopping-Center der Zukunft. Planung und Gestaltung», Maitland B. «Shopping mall. Planning and Designs», Dönhöfer K. «Shopping mall und neue Einkaufszentren». Также в статье использованы схемы, фото и информация из книг Broto C. «Today’s Shopping Malls» и «New Shopping Malls». Цель данного исследования − разработать классификацию коммуникативных пространств ТРЦ по таким критериям как размер и тип планировочной организации. Вывод. Проведен анализ десяти ТРЦ, расположенных в разных странах Европы, имеющих разный размер и разную планировочную организацию. На основе анализа этих ТРЦ, была создана классификация коммуникативных пространств по размеру: малый, средний, большой. Проанализированы существующие классификации ТРЦ по планировочной организации. Определив, что именно коммуникативное пространство является основой для определения планировочной организации ТРЦ, автор предлагает применить уже существующие типы планировочных организаций. При исследовании выявлено ТРЦ, планировочную организацию которых нельзя отнести ни к одному из существующих типов. Таким образом, на основе планировочных схем города определены три новых типа планировочной организации коммуникативного пространства ТРЦ: радиально-кольцевая, лучевая и лепестковая. Подобно городам, в таких коммуникативных пространствах появляются площади, озелененные скверы, малые архитектурные формы и места для перформансов. В таких коммуникативных пространствах для людей создана атмосфера, похожая на атмосферу городского центра.
EN: Problemstatement. Recently the gap between practice of architecture and its theoretical background has become increasingly obvious. The regulatory framework is partly imperfect and outdated. There are frequent cases of inconsistencies in various regulations and even the absence of design rules for new types of buildings. Shopping malls were no exception. Unfortunately, the regulatory framework, namely the National building code, which describes the basic rules for trade enterprises, does not properly reflect the norms and typology of modern department stores and shopping malls. That is why typologizing the architectural environment is one of the important tasks of scientists in this field. Analysis of recent research and publications. This article was based on the works of Besemer S. “Shopping-Center der Zukunft. Planung und Gestaltung”, Maitland B. “Shopping mall. Planning and Designs”, Dönhöfer K. “Shopping mall und neue Einkaufszentren”. Also, the paper uses diagrams, photos and information from the books by Broto C. “Today's Shopping Malls” and “New Shopping Malls”. The purpose of this study is to develop a classification of social spaces of shopping malls according to such criteria as size and type of planning layout. Conclusion. The article analyzes ten European malls of different sizes and planning layout, located in different countries in Europe. Based on the analysis of these malls, the following classification of social spaces by size was created: small, medium, large. Existing classifications of malls by planning layout are analyzed. Having determined that the social space is the basis of planning layout of malls, we decided to apply the existing types of planning layouts. The study of selected malls revealed several malls whose planning layout could not be attributed to any of the existing types. Thus, based on city planning schemes, three new types of planning layout of mall’s social spaces were identified: radial-annular, radial (star-shaped) and petal. Like cities, such social spaces feature squares, green gardens, small architectural forms and places for performances. In such social spaces, they create an atmosphere similar to the environment of the city center.
