RU: Постановка проблемы. На сегодняшний день в Украине существует глобальная проблема упадка экономики и производства. Особо ухудшилась ситуация в горнодобывающей промышленности и населенных местах,связанных с ней. Появилась угроза массовой безработицы в связи с перспективой закрытия многих предприятий этой отрасли. В данном случае проблема рекультивации техногенных ландшафтов существует одновременно с возможным острым социальным кризисом в этих регионах.Такие территории остаются серыми пятнами как в структурах городов, так и на их окраинах, кроме того, они наносят катастрофический урон окружающей среде. Общая площадь измененных ландшафтов в Украине составляет около 800 тыс. га, важным является вопрос об их дальнейшем использовании на основе научно обоснованных рекомендаций, в том числе, архитектурно-градостроительных решений. Цель статьи — представить предложения по разработке методических основ перепрофилирования техногенных ландшафтов, что даст возможность оптимизировать процесс выбора направления рекультивации, актуальной не только для Днепропетровской области, но и для Украины в целом. Вывод. Систематизация опыта рекультивации техногенных ландшафтов предыдущих лет в разных странах позволила выделить важные методические аспекты. Предлагается паспортная карта карьера, которая классифицирует существующие критерии оценки его характеристик, помогает проанализировать его состояние и определить перспективу дальнейшего развития.
UK: Постановка проблеми. Наразі в Україні існує глобальна проблема занепаду економіки та виробництва. Особливо погіршилася ситуація в гірничодобувній промисловості і населених місцях, пов'язаних із нею. З'явилася загроза масового безробіття у зв'язку з перспективою закриття багатьох підприємств цієї галузі. В даному випадку проблема рекультивації техногенних ландшафтів існує одночасно з можливою гострою соціальною кризою в цих регіонах. Такі території залишаються сірими плямами як у структурах міст, так і на їх околицях, крім того, вони завдають катастрофічної шкоди навколишньому середовищу. Загальна площа змінених ландшафтів в Україні становить близько 800 тис. га, важливе є питання про їх подальше використання, на основі науково обґрунтованих рекомендацій, в тому числі, архітектурно-містобудівних рішень. Мета статті — подати пропозиції щодо розроблення методичних основ перепрофілювання техногенних ландшафтів, що надасть можливість оптимізувати процес вибору напрямку рекультивації, актуальної не тільки для Дніпропетровської області, а й для України в цілому. Висновок. Систематизація досвіду рекультивації техногенних ландшафтів попередніх років у різних країнах дозволила виокремити важливі методичні аспекти. Пропонується паспортна карта кар'єру, яка класифікує існуючі критерії оцінки його характеристик, допомагає проаналізувати його стан і визначити перспективу подальшого розвитку.
EN: Raising of problem. There is a global problem of the decline of the economy and production today in Ukraine. Particularly worsened is the situation in the mining industry and the settlements associated with it. There was a threat of mass unemployment in connection with the closure of many enterprises in this field. In this case, the problem of recultivation of technogenic landscapes exist at the same time with possible acute social crisis in these regions. Such areas remain gray spots in the structures of cities and their suburbs, in addition they cause catastrophic damage to the environment. The total area of the changed landscape in Ukraine is almost 800 thousand hectares, important is the question of their further use, based on evidencerecommendations, including architectural and urban development decisions. Purpose. Тo provide a methodical basis for decision-making in conversion of technogenic landscapes, which will enable the search for more adequate methods in the select of the remediationdirection, that is relevant not only to the Dnipropetrovsk region, but also for Ukraine as a whole. Conclusion. The article discusses and classified experience and methods of recultivation of technogenic landscapes of previous years in different countries. It is developed a quarry passport-card, which groups together the existing criteria of the quarry characteristics evaluation, helps to analyze its condition and determine the prospects for further development.
