RU: Постановка проблемы. Проблема архитектурно-градостроительного освоения островов на крупных реках страны имеет сложную историю, не раз кардинально изменявшую отношение людей к таким участкам суши. Современный этап развития общества и градостроительства снова поднял вопрос о пересмотре отношения к островам на водохранилищах, в том числе в зоне Днепровских порогов, отличающейся уникальными свойствами биопозитивного воздействия на все виды живых организмов. Материальным воплощением нового подхода видится вовлечение островов в программу «Экополис «Ирий-Сад» на Днепровских порогах», архитектурно-градостроительные аспекты которой разрабатываются с 2008 года на кафедре архитектурного проектирования под руководством В. В. Воробьева. Однако в статьях различных авторов, посвященных островным территориям, пока не предложены подходы, позволяющие взглянуть на припорожные острова на Днепре с позиции новых требований времени, что и определило актуальность данной статьи. Анализ публикаций, посвященных экологическим аспектам архитектуры, градостроительства и ландшафтного дизайна для условий речных островов между Днепропетровском и Запорожьем, показал отсутствие теоретических разработок и практических рекомендаций учета их природного и антропогенного потенциала в рамках решения задач экологизации долины Днепра и перехода на новейшие технологии организации пространства для жизни людей. Цель статьи – раскрыть потенциал островов в зоне днепровских порогов и пути его использования в архитектуре, градостроительстве и ландшафтном дизайне. Вывод. Современные подходы к архитектурно-градостроительному использованию речных островов не учитывают всю полноту структурной организации матрицы экосистемных (обменных) связей, организованных в виде сетчатовидных структур с различной миссией. Ее особенности не принимаются в расчет как при разработке функционально-планировочной структуры островных территорий, так и при организации объемно- пространственной композиции их застройки. В итоге архитектурно-градостроительные «имплантанты» разрушают обменные процессы в островных экосистемах, хотя и создаются из экологически чистых материалов. Многие острова остаются не освоенными и рассматриваются как рекреационные территории без необходимого уровня благоустройства и инженерно-технического сопровождения. Чтобы остановить этот процесс, необходимо перейти на приемы и технологии архитектурно-градостроительного освоения островов, исключающие разрушение их экотопов и экоценозов.
UK: Постановка проблеми. З набранням чинності Законом України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки», за мінімальними оцінками істориків, близько 800 населених пунктів, серед яких щонайменше 24 міста, зокрема і Дніпропетровськ, мають бути перейменовані. Але думки мешканців розділились: є прихильники зберегти стару назву, змінивши її семантичне навантаження, і є досить багато бажаючих перейменувати місто на Січеслав, Дніпрослав, Кодак тощо. Наразі актуально дізнатись думку молодих мешканців міста і області, яким творити майбутнє своє і своїх дітей. Аналіз досліджень. Історія поселень XVI–XVIII ст. на теренах майбутнього Катеринослава (Дніпропетровська) стала предметом дослідження багатьох учених ще з ХІХ століття. У роки незалежності все більше істориків заявляють про необхідність перегляду літочислення історії нашого міста, узявши до уваги більш ранні поселення, які беззаперечно вплинули як на освоєння краю, так і на майбутнє губернського міста. Мета статті – визначити ступінь впливу поселень XVI – XVIII ст. на подальшу (у тому числі сучасну) історію Катеринослава (Дніпропетровська) у свідомості молоді.
Висновок. Аналіз поселень XVI-XVIII ст. свідчить про активні містобудівні процеси, що мали місце в нашому регіоні в козацько-гетьманську добу. Цей важливий етап в історії нашого міста збагачує нас, його нинішніх мешканців, фактами про далеке минуле, яке слід не тільки пам’ятати і передавати нащадкам, а й по можливості відновлювати через реконструкцію визначальних архітектурних об’єктів. Результати опитування студентів з метою з’ясування їхнох думок щодо повернення до історичних топонімів міста свідчать про відсутність у переважної частини молоді сформованої національно-історичної свідомості через прогалини в історичних знаннях і низький рівень національно-патріотичного виховання в середній школі.
EN: Statement of the problem. With the enactment of the Law of Ukraine “About the condemnation of the Communist and national socialist (Nazi) totalitarian regimes in Ukraine and the prohibition of propaganda of their symbolism”, by minimum historical counting, about 800 localities of which at least 24 cities including Dnipropetrovs’k need to be renamed. But the views of residents of the city are divided: some support to keep the old name of the city, changing its semantic load, and there are a lot of people willing to rename the city in Sicheslav, Dniproslav, Kodak and the like. Now it is important to know the opinion of young people in the city and region who create their future and that of their children. The analysis of the research. The history of the settlements of the XVI–XVIII centuries on the territory of the future Katerynoslav (Dnipropetrovs’k) became the subject of study of many scientists since the nineteenth century. In the years of independence more and more historians declare the necessity of the revision of the chronology of the history of our city, taking into account the earlier settlements, which undoubtedly influenced both the development of the region and the future provincial city. The purpose of this article is to determine the degree of influence of the settlements of the XVI–XVIII centuries on later (including modern) history of Katerynoslav (Dnipropetrovs’k) in the minds of the youth of the city.
Conclusion. The analysis of the settlements of the XVI-XVIII centuries testifies to the active urban processes that took place in our region in the Cossack-Hetman days. This important stage in the history of our city enriches us, its current inhabitants, with facts about the distant past which we should not only remember and pass on to our descendants, but also recover through the reconstruction of the defining architectural features. The results of a survey among students to determine their views regarding the return of historical names of the city witnessed the absence among the majority of the youth formed national-historical consciousness because of the gaps in the historical knowledge and the low level of national-Patriotic education in secondary school.
