UK: Постановка проблеми. Показник надійності − основна характеристика будівель, в тому числі й православних храмів, яка залежить від умов експлуатації. Він включає в себе безвідмовність, довговічність, ступінь збереження та придатності до ремонтів будівлі та окремих її елементів. Незважаючи на те, що найбільших втрат архітектурна спадщина України зазнала від політики комуністичного та утилітарного режиму, не менш важливим чинником виявився низький культурний рівень життя. Кількість втрачених церков у результаті недбалого ставлення та «несвідомого вандалізму» дорівнює втратам, які були спричинені Першою та Другою світовими війнами. Саме підвищена інтенсивність дії несприятливих факторів на будівлі православних храмів зумовила зниження їх надійності. Оскільки у науковій літературі питання дослідження технічного стану православних храмів і методів їх відновлення наводяться лише для конкретних об’єктів, досі лишається не відомим руйнування яких конструктивних елементів мають масовий характер, які фактори відіграють вирішальну роль у зниженні коефіцієнта надійності будівель та які основні причини втрати внутрішнього оздоблення храмів. Дослідження у цьому напрямку дозволять визначити пріоритетність розроблення конструктивних і технологічних рішень для збереження сакральної архітектурної спадщини України.
Мета статті − на основі методу експертного оцінювання визначити фактори, які мають найбільший вплив на довговічність несних конструкцій кам’яних православних храмів (у тому числі зведених до 1917 року) і збереження їх оздоблення.
Висновки. Встановлено, що найбільш значних втрат зазнали конструкції верхів і вертикальних несних конструкцій; основними руйнівними факторами православних церков можна вважати порушення конструктивної схеми будівлі, умов експлуатації та температурно-вологісного режиму; мінімальних втрат завдали православним храмам помилки у їх проектуванні та зведенні.
RU: Постановка проблемы. Показатель надежности – основная характеристика зданий, в том числе и православных храмов, которая зависит от условий эксплуатации. Он включает в себя безотказность, долговечность, степень сохранности и пригодности для ремонтов здания и отдельных его элементов. Несмотря на то, что наибольшие потери архитектурное наследие Украины понесло из-за политики коммунистического и утилитарного режима, не менее важным фактором оказался низкий культурный уровень жизни. Количество утраченных храмов в результате халатного отношения и «бессознательного вандализма» равняется потерям, которые были вызваны Первой и Второй мировыми войнами. Именно повышение интенсивности влияния неблагоприятных факторов на здания православных храмов приводит к снижению коэффициента надежности. Поскольку в научной литературе вопрос исследования технического состояния православных церквей и методов их восстановления описывается только для конкретных объктов, до настоящего времени не установлено: разрушения каких конструктивных элементов имеют наиболее распространенный характер; какие факторы выполняют решающую роль в снижении коэффициента надежности здания; какие основные причины разрушения внутренней отделки храмов. Исследования в данном направлении позволят определить приоритетность разработки конструктивных и технологических решений для сохранения сакрального архитектурного наследия.
Цель статьи − на основании метода экспертной оценки определить факторы, которые имеют наибольшее влияние на долговечность несущих каменных православных храмов (в том числе и возведенных до 1917 года) и сохранность их отделки.
Выводы. Установлено, что наибольшая часть потерь приходится на верхушки и вертикальные несущие конструкции; к основным разрушающим факторам православных - храмов относятся нарушение конструктивной схемы здания, условий эксплуатации и температурно влажностного режима; ошибки проектирования и возведения причинили минимальный ущерб.
EN: Problem Statement. The main characteristic of the buildings, including Orthodox churches, is a reliability index. It depends on the service condition and includes reliability, durability, effective age of a structure and suitability of buildings and their separate elements to repairs [4; 10]. Despite the fact that the greatest losses Ukrainian architectural heritage have suffered from the policy of the communist regime and utilitarian, equally important factor was the low cultural standard of living. A number of lost churches as a result of neglect and "unconscious vandalism" is equal to the losses that were caused by the First and Second World Wars [2; 9]. As a result of the increase, the intensity of the adverse factors impact on Orthodox churches building their reliability is reduced. Since the dominant number of scientific publications dealing with technical condition and methods of restoration only for particular buildings, it is still no common data on the primary cause of the destruction of Orthodox churches. The main unexplored issues include the following: 1) what kinds of structural destructions have a mass character; 2) what kinds of what factors have a critical role in reducing building reliability index; 3) what are the main causes of the loss of interior decoration of churches. Research in this area will help to prioritize the development of constructive and technological solutions for the restoration of Ukrainian sacral architectural heritage.
The purpose of the article. To identify factors which have the most impact on the durability of supporting structures of stone Orthodox churches (including which were built before 1917) and preserve their interior decoration on the basis of the expert survey.
Conclusion. According to the results of expert evaluation and calculations, found that: cupolas, vaults (domes) and vertical bearing structures suffered the most significant losses; the main destructive factors of Orthodox churches can be considered disturbance of building structural scheme of the building, disturbance of service condition, temperature and humidity condition; mistakes in the design and construction of churches caused minimal loss of Orthodox church (due to the fact that churches are considered those that have survived).
