UK: У політичному просторі інформація є домінантною базою патернів управління. Інформаційна тотожність влади та членів державних утворень та інших політичних угруповань дозволяє гармонійно відтворювати керовану систему. У політичному та соціальному житті інформація перетворюється на спосіб об’єднання людей, форму створення резонансності акторів, які мають свободу. ЗМІ перетворюються з організації як способів легітимації, і форм діяльнос-ті, потребує синхронізації у небувалих масштабах. Встановлено, що інструмент політичної комунікації як соціальна мережа недостатньо досліджено. Проте потенціал використання соціальних мереж у політичній практиці дуже зна-чний, його реалізація проявляється у повсякденній політичній діяльності, функціонування всіх політичних інститутів. Взаємодія завжди передбачає діалог. Між суб’єктами публічної влади (державою та громадянським суспільством) є необхідним інституційний діалог, метою якого є знаходження консенсусу та взаєморозуміння, що включає виявлення спільних інтересів, визначення соціальних пріоритетів, узгодження думок і намірів тощо.
EN: Modern democratic states seek to build partnership relations with civil society, realizing that reliance on a mature civil society is one of the conditions for social strength and stability of the political system of society. The issue of relations between state power and civil society is one of the key issues of society, on which its political structure and stability depend. This is due to the fact that civil society determines the content of state power, and the nature of state power, in turn, affects the development of civil society. In the political space, information is the dominant basis of management patterns. The informational identity of the authorities and members of state entities and other political groups allows for a harmonious reproduction of the managed system. In political and social life, information turns into a way of uniting people, a form of creating resonance for actors who have freedom. Mass media are transformed from organization as methods of legitimization, and forms of activity, requiring synchronization on an unprecedented scale. It has been established that the tool of political communication as a social network has not been sufficiently researched. However, the potential of using social networks in political practice is very significant, its implementation is manifested in everyday political activity, the functioning of all political institutions. Interaction always involves dialogue. Institutional dialogue is also envisaged between the subjects of public authority (the state and civil society), the purpose of which is to find consensus and mutual understanding. The presence of such a result always implies that common interests have been identified, social priorities have been determined, thoughts and intentions have been agreed upon, and an agreement has been reached on methods, forms and methods. resolution of conflict situations, mutually acceptable legal, political and managerial solutions. Representatives of civil society, demonstrating their ideas to the authorities and defending their rights, should be ready not only for confrontation, but also for constructive opposition and cooperation with the state authorities.
