Abstract:
UK: У статті розглядаються містобудівні аспекти формування самодостатніх сегментів
міського середовища. Акцентовано увагу на пошуку сучасних науково-практичних
принципів формування самодостатніх сегментів.
Постановка проблеми. В сучасному світі можна побачити актуальну проблему
маятникової міграції населення, яка характерна для найбільших міст України
постіндустріальної епохи. У крупному місті сотні тисяч людей щодня змушені
переміщатися з одного берега міста на другий, з периферійних районів до центру, зі
спальних районів до місць прикладання праці тощо. На початкових етапах розвитку
агломерацій, особливо тих, які мають яскраво виражену гіпертрофію центру, щоденна
маятникова міграція спрямована переважно зі спальних районів і міст-супутників в
історичний центр (ядро) міста. Однак у міру вичерпання ресурсного потенціалу ядра,
зростання субурбанізаціонних процесів, розвитку околишньої інфраструктури,
підвищення рівня людності та економічної спеціалізації околиць, зростання рівня
самодостатності міст-супутників з'являється і зворотний потік жителями
високоубанізорванного ядра на периферію — виникають два зустрічних потоки.
Одним із факторів вирішення цієї проблеми є створення такого архітектурного
середовища, де буде задоволення більшість сучасних потреб людини. В якості оного із
методів ми розглянемо принципи створення самодостатніх сегментів у
високоурбанізованому міському середовищі [