UK: Відсутність політичної волі побудувати нові спільні ідентифікатори для громадян ставлять під загрозу національну безпеку та можливість подальшого існування держави. Для України в умовах війни та трансформації глобальної економіки формування спільної ідентичності є однією з базових проблем національної безпеки та економічного розвитку держави. Метою даного дослідження визначено обґрунтування теоретико-методологічних основ щодо забезпечення безпеки держави та розвитку національної економіки з урахуванням національної самоідентифікації та принципів економічного націоналізму. Для виконання завдань дослідження визначено особливості та встановлено значення національної самоідентифікації. Національна та духовна самоідентифікація як суб’єктивна характеристика набуває особливого значення в сучасних умовах глобалізації та урбанізації життя. Національна ідентифікація передбачає низку обов’язкових соціальних аспектів та визначається як державна, соціальна, культурна належність індивіда, а не його антропологічна і етнічна визначеність. Сформульовані загрози для національного самовизначення та національної безпеки: відсутність мовно-культурної гомогенності загрожує збитками для національних інтересів – міжрегіональним протистоянням, громадянською війною тощо; зниження рівня довіри між людьми та до держави, громадянської активності, негативно позначається на функціонуванні демократичних інститутів, економіки й залученні людей у політичне життя. Ідентифіковано сучасні особливості формування національної ідентичності. На сучасному етапі люди проживаючи в мегаполісах значною мірою відтворюють тенденції і моделі соціальної поведінки відчуження, деградації соціальних відносин та високого рівня нераціональності рішень. Зруйнувавши традиційні економічні моделі життєдіяльності базових суспільних груп (територіальних громад), більшість держав не спромоглася впровадити нові якісні моделі суспільної взаємодії щодо публічних ресурсів і самовідтворення. Обгрунтовано, що для формування спільних механізмів безпеки та розвитку людям необхідні спільні засоби комунікації, системи цінностей, а також спільна мета розвитку, що формуються у площині культури. Ось чому культура є визначальним суспільним інститутом забезпечення безпеки та життя народу з позиції біологічного та соціально-економічного відтворення. Доведено, що оптимальною для самовідтворення і формування критеріїв національної ідентичності є територіальна громада, в якій можливо розподілити суспільні ролі для всіх, вибудувати горизонтальні зв’язки, створити культурні інститути і забезпечити ефективне господарювання. Сформульовано напрямки розвитку національної ідентичності: усталену етнічну культуру і традиції, доповнити економічними ідентифікаторами, розвиваючи практики спільного господарювання; трансформувати наявні та створювати нові культурні практики, які забезпечують економічну ідентичність, механізми колективної економічної взаємодії та моделі раціонального колективного вибору; пропагандувати розуміння, що культура життя та безпеки забезпечують розвиток народу і держави. Сучасну культуру безпеки
народу та розвитку держави треба формувати з урахуванням сучасних життєвих практик, науково-технічного прогресу, збереження життєво важливих цінностей соціального та економічного типу.
EN: The lack of political will to build new common identifiers for citizens threatens national security and the possibility of the state's continued existence. For Ukraine in the conditions of war and transformation of the global economy, the formation of a common identity is one of the basic problems of national security and economic development of the state. The purpose of this study is to substantiate the theoretical and methodological foundations for ensuring the
security of the state and the development of the national economy, taking into account national self-identification and the principles of economic nationalism. In order to perform the research tasks, the peculiarities and the significance of national self-identification are determined. National and spiritual self-identification as a subjective characteristic
acquires special significance in the modern conditions of globalization and urbanization of life. National identification presupposes a number of obligatory social aspects and is defined as the state, social, cultural affiliation of an individual, and not his anthropological and ethnic identity. Threats to national self-determination and national security
are formulated: the lack of linguistic and cultural homogeneity threatens damage to national interests – interregional confrontation, civil war, etc. Decreased levels of trust between people and the state, civic activity, negatively affects the functioning of democratic institutions, the economy and the involvement of people in political life. Modern features of national identity formation are identified. At the present stage, people living in megacities largely reproduce the trends and models of social behavior of alienation, degradation of social relations and a high level of irrationality of
decisions. Having destroyed the traditional economic models of life of basic social groups (territorial communities), most states have failed to introduce new qualitative models of social interaction in terms of public resources and self-reproduction. It is substantiated that for the formation of common mechanisms of security and development of people need common means of communication, value systems, as well as a common goal of development, which are formed in the field of culture. That is why culture is a determining social institution for ensuring the security and life of the people from the standpoint of biological and socio-economic reproduction. It is proved that the optimal community for self-reproduction and formation of criteria of national identity is a territorial community
in which it is possible to distribute social roles for all, build horizontal ties, create cultural institutions and ensure efficient management. The directions of development of national identity are formulated: established ethnic culture and traditions, supplemented by economic identifiers, developing joint management practices; transform existing and create new cultural practices that provide economic identity, mechanisms of collective economic interaction and models of rational collective choice; to promote the understanding that the culture of life and security ensures the development of the people and the state. Modern culture of security of the people and development of the state should be formed taking into account modern life practices, scientific and technical progress.
