UK: Постановка проблеми. Наразі в Україні діють дві великі кіностудії, створені ще у першій половині XX століття – Одеська та Київська ім. О. Довженка. На момент будівництва вони розташовувались поза містом, однак, станом на 2022 рік, в результаті органічного урбаністичного розвитку міст опинились практично в їх центрах. Відтак, у центральних районах міст розміщені об’єкти з історичною спадщиною,
зеленими зонами, які, втім, мають обмежений доступ для містян, і особливо для маломобільних груп. Мета та завдання дослідження. Основна мета роботи – визначення актуальних шляхів використання кіностудійних
просторів з урахуванням маломобільних груп населення та осіб із вадами зору. Завданням дослідження ставаналіз діяльності кіностудій у структурі міста та виявлення й класифікація методів адаптації просторів до більш
актуального використання комплексів та територій для їх активації в міському середовищі. Висновки.
Керівництва державних кіностудій України намагаються самостійно актуалізовувати функціональне
наповнення своїх студій. Однак більшість таких модернізацій мають скоріше хаотичний характер. Відтак є необхідність розроблення цілісної стратегії функціональної актуалізації для кожної державної кіностудії з урахуванням її наповнення, розташування в структурі міста та функціонального оточення. Це дозволить перетворити пасивні закриті виробничі зони в центральних районах міст на частково відкриті активні рекреаційно-креативні простори та урбаністичні культурні вузли.
EN: Problem statement. As of 2022, there are two large film studios in Ukraine, created in the first half of
the 20th century − Odesa film studio and the one in Kyiv named after O. Dovzhenka. At the time of construction, they
were located outside the city, however, as of 2022, as a result of the organic urban development of the cities, studios
found themselves practically in the centers of the cities. Therefore, in the central areas of cities there are objects with
historical heritage, green zones, which, however, have limited access for citizens, and especially for groups with
reduced mobility. The purpose of the article. The main goal of the work is to determine the actual ways of using film
studio spaces, taking into account groups of the population with limited mobility and people with visual impairments.
The task of the research is to analyze the activity of film studios in the structure of the city and to identify and classify
methods of adapting spaces to a more relevant use of complexes and territories in order to activate them in the urban environment. Conclusions. The Boards of the state film studios of Ukraine are trying to independently update the functional content of their studios. However, the majority of such modernization cases are rather chaotic in their nature.
Therefore, there is a need to develop a holistic strategy of functional actualization for each state film studio, taking into
account its content, location in the city structure, and functional environment. This will make it possible to transform
passive closed production zones in the central areas of cities into partially open active recreational and creative spaces
and urban cultural nodes.
