UK: У статті висвітлено теоретичні засади формування політики неопротекціонізму на міжнародних товарних ринках. Розглянуто низку як позитивних, так і негативних ефектів та результатів неопротекціонізму. Визначено механізми неопротекціонізму на сучасних товарних ринках. Виокремлено драйвери неопротекціонізму, а саме: інформаційні асиметрії, технологічні асиметрії, асиметрії економічного розвитку,
недобросовісна конкуренція, економічне суперництво, соціальні потрясіння, глобальні загрози. Проаналізовано середовище формування політики неопротекціонізму: угоди Світової організації торгівлі, некерована
глобалізація та її наслідки, недобросовісна конкуренція багатонаціональних підприємств, фінансова криза. Угоди СОТ, які на інституційному рівні міжнародної економічної політики форматують правила та умови торгівлі, з одного боку, та діяльність БНП, яка викривлює ринки – з іншого, актуалізують пошук альтернативних інструментів економічної політики на макрорівні, яка б уможливила набуття як країнами, що розвиваються, так і розвиненими країнами нових порівняльних переваг та збереження вже завойованих позицій.
RU: В статье высветлены теоретические основы формирования политики неопротекционизма на международных товарных рынках. Рассмотрен ряд как положительных, так и отрицательных эффектов и результатов неопротекционизма. Определены механизмы неопротекционизма на современных товарных рынках. Выделены драйверы неопротекционизма, а именно: информационные асимметрии, технологические асимметрии, асимметрии экономического развития, недобросовестная конкуренция, экономическое
соперничество, социальные потрясения, глобальные угрозы. Проанализирована среда формирования политики неопротекционизма: соглашения Всемирной торговой организации, неуправляемая глобализация и ее последствия, недобросовестная конкуренция многонациональных предприятий, финансовый кризис. Соглашения ВТО, которые на институциональном уровне международной экономической политики форматируют правила и условия торговли, с одной стороны, и деятельность БНП, которая искажает рынки – с другой, актуализируют поиск альтернативных инструментов экономической политики на макроуровне, которая сделала возможным обретение как развивающимися, так и развитыми странами новых сравнительных преимуществ и сохранение уже завоеванных позиций.
EN: The article highlights the theoretical foundations of the formation of a policy of neo-protectionism in international commodity markets. A number of both positive and negative effects and results of neoprotectionism are considered. The mechanisms of neo-protectionism in modern commodity markets are determined. The drivers of neoprotectionism are highlighted, namely information asymmetries, technological asymmetries, asymmetries of economic
development, unfair competition, economic rivalry, social upheavals, and global threats. The environment for the formation of a policy of neo-protectionism – the Agreement of the World Trade Organization, uncontrolled globalization and its consequences, unfair competition of multinational enterprises, the financial crisis is analyzed. The WTO agreements, which at the institutional level of international economic policy format the rules and conditions of trade, on the one hand, and the activities of the BNP, which distort markets, on the other hand, actualize the search for alternative instruments of economic policy at the macro level, which made it possible for both developing and developed countries of new comparative advantages and the preservation of already won positions. The process of globalization is facilitated by free trade policy, which is gradually expanding the economic space for market access for producers and investors. Liberalization of trade policy, which is gradually expanding the economic space by opening access to the market of goods and capital, is complemented in the practice of both leading and emerging markets by neo-protectionist instruments of international trade regulation (not only to correct payment imbalances by restricting imports, but also to stimulate domestic producers). This controlled nature of free trade
becomes a reaction to the accumulated imbalances of national interests in the field of goal setting and ways of implementing international economic policy, cyclical processes with the prevalence of their crisis, processes of deglobalization and unfair competition of multinational enterprises.
