UK: Незважаючи на численні ґрунтовні дослідження і навіть формування окремого
наукового напрямку, що отримав назву «spatial economics», економічна наука досі
не створила цілісної теорії просторового розвитку та методології аналізу
економічного простору, що унеможливлює вирішення цілої низки науково-
практичних проблем. Економічний простір як об’єкт досліджень не є чітко
означеним. Відтак, автором запропоновано власний теоретичний підхід щодо
визначення змісту економічного простору як інституційного середовища,
сформованого системними економічними взаємозв’язками між просторовими
одиницями за допомогою матеріальних і нематеріальних об’єктів. При цьому,
одиницею економічного простору виступає «інституційна одиниця» –
основоположна категорія Системи національних рахунків. Це дає змогу дослідити
основні властивості економічного простору: об’єм (визначається інституційними
одиницями та процесами, що відображають взаємодію між ними), щільність
(визначається нерівномірністю розміщення економічних ресурсів і
неоднорідністю зовнішніх середовищ) та ієрархічність (відображає
різномасштабність просторових економічних утворень). Такий підхід забезпечує
методологічну базу порівняльного аналізу економічного простору на різних
рівнях його ієрархії, а також допомагає краще зрозуміти закономірності
просторового розвитку економіки.
EN: Despite numerous of ground studies and even the formation of a separate scientific field, called «spatial economics», the economic science has not yet created a holistic theory of spatial development and a methodology for analyzing the economic space, which
makes it impossible to solve a whole range of scientific and practical problems. Economic space as an object of research is not clearly defined. Thus, the author suggests his own theoretical approach to determine the content of the economic space as an institutional environment, formed by the system of economic relations between spatial units with the help of material and non-material objects. At the same time, the
«institutional unit» (the underlying category of the System of National Accounts) serves as the unit of economic space. This approach allows us to explore the main properties of the economic space: the volume (determined by institutional units and processes
reflecting the interaction between them), density (determined by the uneven distribution of economic resources and the heterogeneity of external environments) and hierarchy (reflecting the diverse scale of spatial economic entities). This approach provides a methodological basis for comparative analysis of economic space at different levels of
its hierarchy, and also helps to better understand the regularities of spatial development of the economy.
