UK: Вітчизняне сьогодення має виразні характеристики аграрного центризму з огляду на результуючі сфери сільсько- го господарства в структурі ВВП. Поряд зі зростаючими обсягами виробництва аграрної продукції фактичним є переважання її експорту в загальній структурі експорту країни. Підвищення зовнішньоекономічної активності у сфе- рі аграрного виробництва є безумовно позитивною характеристикою української економіки. Проте варто зважити на якісні показники експортно-імпортної діяльності. Насамперед має бути вирішена проблема експорту у вигляді первинної продукції сільського господарства, що є ознакою країни – сировинного експортера. Наслідковою є пробле- ма необхідності розроблення механізмів формування доданої вартості та зміни позицій асоціативного сприйняття вітчизняного товаровиробника в глобальному ланцюгу виробництва. Доцільно усвідомити важливість товарної та географічної диференціації зовнішньої торгівлі, які є індикаторами зовнішньоекономічної безпеки, з огляду на залеж- ність від коливань на певний вид продукованого товару аграрного походження на визначеному ринку країни-партнера. Основним завданням наукових та практичних досліджень і розробок є формування ефективної політики сприяння та гарантування високих показників зовнішньоекономічної безпеки вітчизняного аграрного сектору як основного та бю- джетоутворюючого в системі національної економіки.
EN: The article highlights the need to develop effective mechanisms for guaranteeing the foreign economic security of agricultural enterprises due to the increase in their foreign trade activity. The share of agricultural exports in the structure of national exports is key, which confirms the feasibility of relevant research. In this case, the question of the quality of export activity becomes relevant not only due to the increase in value volumes but also given its content. Therefore, the problem of the high share of primary agricultural products in the export of agricultural products is problematic, which precedes the problem of forming the characteristics of the domestic agricultural sector as a resource with a low level of added value. The article examines the relationship between the state of foreign economic security of the agricultural sector with the commodity and geographical differentiation of foreign trade. The problem of insufficient commodity differentiation is problematic because to a greater extent domestic agricultural exports are represented by goods of plant origin. Moreover, the basis of exports of crop products are cereals and oilseeds. This state of affairs forms a position of high dependence on trends in foreign markets and fluctuations in demand for these types of crops, which precedes the existence of problems of foreign economic security of the agricultural sector in general and enterprises in particular. Instead, the situation of geographical differentiation has positive characteristics due to the balancing of priorities in trade relations. Despite the European integration path of Ukraine's development, the degree of dependence on fluctuations in demand in EU markets is within the norm. Positive is the destruction of the established approach to the priority of cooperation with the Russian Federation and the acquisition of new markets for agricultural products. The effectiveness of this kind of change in geographical differentiation is confirmed by the positive balance of export-import activity. However, it is worth noting the negative trends in terms of imports. For example, with minimal exports to the United States, we have huge volumes of imports. A mechanism of a certain kind of "structural isolation" should be formed, which would determine the limits of expediency of interstate cooperation in the sense of trade in agricultural products, based on efficiency indicators.
