UK: Якщо за різного стану атмосферних умов повинні братися до уваги не
тільки температура, а і якість атмосфери, потрібно враховувати також як припливну вентиляцію, так і витяжну.
Прості системи часто працюють як припливні або витяжні установки. При цьому в приміщення подається
тільки припливне повітря, а зворотне проходить через стики за наявності герметичності або повітря
відсмоктується з приміщення, а необхідне вирівнювання тиску відбувається через потоки повітря, що надходять
зовні в приміщення через стіни. Для того, щоб за контрольованої припливної та витяжної вентиляції
використовувати систему вторинного використання теплоти, необхідно змонтувати як витяжну установку, так і
припливну. Особливо сприятливе поєднання припливного і витяжного колекторів, у цьому випадку можна
уникнути проміжного холодоносія для подачі теплоти з витяжного повітря в припливне. Кожен процес
вторинного використання теплоти характеризується тим, що тепло надходить із витяжного і подається в
припливне повітря. Мета роботи − визначення коефіцієнта (показника) вторинної теплоти, який допускає
порівняння різних систем вторинного використання теплоти, якщо масові потоки змінні, а зовнішня потреба
енергії мала. Надалі повинен бути введений новий показник вторинної теплоти при постійних масових потоках
і малої зовнішньої потреби енергії на вже діючі визначення. Висновок. Для спрощеного поділу двох можливих
варіантів для визначення показника вторинної теплоти слід враховувати повітряний потік, що відноситься до
тепловіддавальної сторони, як потенціал зворотної теплоти, а теплоприймальної сторони – потенціал
припливної теплоти. Як широке поняття обох форм слід застосовувати поняття коефіцієнта вторинного
використання теплоти.
RU: Если при разном состоянии атмосферных условий должны
приниматься во внимание не только температура, но и качество атмосферы, нужно учитывать также как
приточную вентиляцию, так и вытяжную. Простые системы часто работают как приточные или вытяжные
установки. При этом в помещение подается только приточный воздух, а обратный проходит через стыки при
наличии герметичности или отсасывается из помещения, а необходимое выравнивание давления происходит
через потоки воздуха, поступающие снаружи в помещение через стены. Для того, чтобы при контролируемой приточной и вытяжной вентиляции использовать систему вторичного использования теплоты, необходимо
смонтировать как вытяжную установку, так и приточную. Особенно благоприятно сочетание приточного и
вытяжного коллекторов, в этом случае можно избежать промежуточного хладоносителя для подачи теплоты из
вытяжного воздуха в приточный. Каждый процесс вторичного использования теплоты характеризуется тем, что
тепло поступает из вытяжного воздуха и подается в приточный воздух. Цель работы − определение
коэффициента (показателя) вторичной теплоты, который допускает сравнение различных систем вторичного
использования теплоты, если массовые потоки переменные, а внешняя потребность энергии мала. В
дальнейшем должен быть введен новый показатель вторичной теплоты при постоянных массовых потоках и
малой внешней потребности энергии на уже действующие определения. Вывод. Для упрощенного разделения
двух возможных вариантов для определения показателя вторичной теплоты необходимо учитывать воздушный
поток, относящийся к теплоотдающей стороне как потенциал обратной теплоты, а теплопринимающей стороне
− потенциал приточной теплоты. Как широкое понятие обеих форм должно применяться понятие
коэффициента вторичного использования теплоты.
EN: If in different atmospheric conditions not only the temperature of the atmosphere
but also the quality of the atmosphere must be taken into account, then both supply and exhaust ventilation must be
taken into account. Simple systems often work as supply or exhaust systems. In this case, only supply air is given in the
room, and return air passes through the joints in the presence of tightness or air is sucked out of the room, and the
necessary pressure equalization occurs through air flows coming from outside the room through the walls. In order to
use the system of secondary use of heat at the controlled supply and exhaust ventilation, it is necessary to mount both
the exhaust installation and supply one. Particularly favorable is the combination of supply and exhaust manifolds, in
which case you can avoid the intermediate coolant to supply heat from the exhaust air to the supply one. Each process
of secondary use of heat is characterized by the fact that the heat comes from the exhaust air and is supplied to the
supply air. Purpose. The purpose of this work is to determine the coefficient (indicator) of secondary heat, which allows
the comparison of different systems of secondary heat use, if the mass flows are variable and the external energy
demand is small. In the future, a new indicator of secondary heat should be introduced at constant mass flows and low
external energy demand for existing definitions. Conclusion. To simplify the separation of the two possible options for
determining the rate of secondary heat, take into account the air flow related to the heat transfer side as the return heat
potential, and the heat receiving side − the potential of the heat input. As a broad concept of both forms, the concept of
the coefficient of secondary use of heat should be used.
