UK: Мета. Аналіз зазначених і інших даних показує, що головну небезпеку у наш час несуть усі види енергії техногенного походження. Тому на передній план виходить необхідність у розробці методичних рекомендацій по дослідженню і вдосконаленню безпеки за допомогою встановлення і вивчення причинно-наслідкових зв’язків та функціональних властивостей у системі «людина-машина-середовище», що і є основною метою даної статті.
Методика. При аналізі ризику використовуються якісні і кількісні методи, які застосовуються у залежності від життєвого циклу об’єкта, цілей і задач виробництва. Але, перевага віддається кількісним методам з-за наочності результатів і можливості порівняння різних варіантів і об’єктів за однаковими показниками ризику. Однак таким методам притаманними є складність моделей, які використовуються, різноманітність допущень, які приймаються, і невизначеність початкової інформації, що інколи визиває сумнів в отриманих результатах. А якісні методи аналізу небезпек здатні суттєво збільшити його достовірність, оскільки базуються на детальному розгляді можливих відхилень і відмов технічної системи або у здійсненні технологічного процесу. З цією метою використовуються стандарти по методам HAZID (ідентифікація небезпек) і HAZOP (аналіз небезпек і працездатності), для впровадження яких в умовах України виникає необхідність у розробці Держстандарту, який був би модифікованим по відношенню до них і, зокрема, до міжнародного стандарту MEK 61882:2001 «Дослідження небезпеки і працездатності (HAZOP). Керівництво до застосування» шляхом внесення до нього деяких технічних відхилень або коректив для адаптації з діючими нормативними документами.
Результати. У статті обґрунтована необхідність розробки Держстандарту або методичних рекомендацій по дослідженню і вдосконаленню безпеки за допомогою встановлення і вивчення причинно-наслідкових зв’язків та функціональних властивостей у системі «людина-машина-середовище», використання яких у даний час дає можливість отримувати коректні кількісні величини показників ризику.
Наукова новизна і практична значимість. Обґрунтовано необхідність внесення у схему взаємозв’язків областей використання методів аналізу небезпек і виробничого ризику у якості етапів життєвого циклу об’єкта (технічної системи) таких, як «випробування», «зберігання», «введення в експлуатацію» і «ремонт», що поряд з тими, що використовуються, більш досконало на вибраному об’єкті дослідження (виробнича дільниця, цех, будівельний майданчик і т. ін.) встановлювати пріоритети можливих небезпек, інтегральні зони травмування працівників, та порівнювати ефективність заходів безпеки.
RU: Цель. Анализ указанных и других данных показывает, что главную опасность в наше время несут все виды энергии техногенного происхождения. Поэтому на передний план выходит необходимость в разработке методических рекомендаций по исследованию и совершенствованию безопасности посредством установления и изучения причинно-следственных связей и функциональных свойств в системе «человек-машина-среда», что и является основной целью данной статьи.
Методика. При анализе риска используются качественные и количественные методы, которые применяются в зависимости от жизненного цикла объекта, целей и задач производства. Но, предпочтение отдается количественным методам из-за наглядности результатов и возможности сравнения различных вариантов и объектов по одинаковым показателям риска. Однако таким методам присущим является сложность используемых моделей, разнообразие допущений, которые принимаются, и неопределенность исходной информации, что иногда вызывает сомнение в полученных результатах. А качественные методы анализа опасностей способны существенно увеличить его достоверность, поскольку базируются на детальном рассмотрении возможных отклонений и отказов технической системы или в осуществлении технологического процесса. С этой целью используются стандарты по методам HAZID (идентификация опасностей) и HAZOP (анализ опасностей и работоспособности), для внедрения которых в условиях Украины возникает необходимость в разработке ГОСТа, который был бы модифицированным по отношению к ним и, в частности, с международным стандартом MEK 61 882 2001 «Исследование опасности и работоспособности (HAZOP). Руководство к применению» путем внесения в него некоторых технических отклонений или корректив для адаптации с действующими нормативными документами.
Результаты. В статье обоснована необходимость разработки нормативно-правового акта или методических рекомендаций по исследованию и совершенствованию безопасности с помощью установления и изучения причинно-следственных связей и функциональных свойств в системе «человек-машина-среда», использование которых в данное время дает возможность получать корректные количественные величины показателей риска.
Научная новизна и практическая значимость. Обоснована необходимость внесения в схему взаимосвязей областей использования методов анализа опасностей и производственного риска в качестве этапов жизненного цикла объекта (технической системы) таких, как «испытания», «хранение», «ввод в эксплуатацию» и «ремонт», которые наряду с используемыми, точнее на выбранном объекте исследования (производственный участок, цех, строительная площадка и т. д.) устанавливать приоритеты возможных опасностей, интегральные зоны травмирования работников, и сравнивать эффективность мер безопасности.
EN: Purpose. At what a research estimation must be base on that, or methods and equipments that is used or it is necessary to bring in corresponding changes answer the indexes of safety. Analysis of these and other data shows that the main danger in our time have all kinds of energy anthropogenic. Therefore, in the foreground the need to develop guidelines on research and improving safety by establishing and studying causal relationships and functional properties in the «human-machine environment», which is the main purpose of this article.
Methodoligy. In the analysis of risk using qualitative and quantitative methods are used depending on the life cycle of the object, goals and objectives of production. However, preference is given to quantitative methods because of the clarity of the results, and the ability to compare the various options and facilities at the same risk indicators. However, such methods is the inherent complexity of the models, a variety of assumptions which are accepted, and the uncertainty of the initial information that sometimes cast doubt on the findings. A qualitative methods of hazard analysis can significantly increase its credibility, because they are based on a thorough consideration of possible deviations and failures of the technical system or in the implementation process. To this end, standards are used by methods HAZID (hazard identification) and HAZOP (hazard analysis and performance) for the implementation of which in the conditions of Ukraine there is a need for guests who would be modified in relation to them, and, in particular, with the international standard MEK 61 882 2001 «Study of hazard and operability (HAZOP). Guide to the application «by making him some technical deviations or adjustments to adapt to the existing norms.
Findings. The article substantiates the need for a legal act or guidelines on research and improving safety by establishing and studying cause-effect relationships and functional properties in the «man-machine-environment», the use of which is currently enables to obtain the correct quantitative values risk indicators.
Oridginality and practical value. The necessity of introducing the scheme interconnections areas using the methods of hazard analysis and operational risk as the lifecycle of the object (technical system) such as «test», «storage», «commissioning» and «repair», which, along with the used, more precise studies on the selected object (production area, workshop, construction site) to establish priorities for potential hazards, the integral area of injury to workers, and to compare the effectiveness of safety measures.
