UK: В дослідженні обґрунтовано науково-прикладні підходи до вибору
краудфандингових платформ для фінансування інноваційних проектів в умовах
розвитку інституціональної структури ринку стартапів. Виконано аналіз основних
тенденцій розвитку інструментів та механізмів краудфандингу, а також існуючих
теоретичних та методичних підходів до вибору інструментів та механізмів
функціонування краудфандингу. Встановлено, що обираючи серед різномаїття
існуючих краудфандингових платформ, необхідно враховувати такі фактори:
сутність інноваційного проекту, стадія розвитку проекту, спрямованість проектів,
механізм наання винагороди інвестору, механізм накопичення та розпорядження
накопиченою сумою грошових коштів. Порівняльний аналіз механізму
функціонування24 найбільших краудфандингових платформ дозволив визначити
та класифікувати спільні риси та відмінності діяльності цих платформ,
диференціювати їх за стадіями розвитку стартапів, зргупувавши усю множину
платформ у три ключові групи(А, В та С), які відрізняються стадіями розвитку
стартапів, що можуть використовувати цю платформу, та механізмом
використання платформ. Доведено, що вибір краудфандингової платформи
повинен реалізовуватись виходячи з характерної для даної платформи
краудфандингової моделі, типу фінансування та можливих фінансових витрат,
повязаних з використанням даної платформи. Науково обґрунтовано структурно-логічний механізм вибору краудфандингової платформи при фінансуванні
інноваційних проектів, який передбачає, розширення спектру фінансових
інструментів, виникнення додаткових інституційних зобов’язань між
підприємцем та інвестором та підкріплюється операційними правилами. Цей
механізм дозволяє в практичному плані робити обґрунтований вибір платформи,
виходячи з власних інституційних та операційних вимог та уявлень щодо
подальшої долі проекту. До напрямів подальших досліджень віднесено питання
розподілу ризиків при використанні механізму краудфандингу, розподілу
відповідальності та фінансових потоків між учасниками відповідних угод з
соціального інвестування.
EN: The research substantiates the scientific and applied approaches to the selection of
crowdfunding platforms for financing innovative projects in the context of the
development of the institutional structure of the start-up market. The analysis of the
main tendencies of the development of tools and mechanisms of crowdfunding, as well
as the existing theoretical and methodical approaches to the choice of instruments and
mechanisms of the operation of crowdfunding, is carried out. It is established that by
choosing between the variety of existing crowdfunding platforms, the following factors
need to be taken into account: the essence of the innovation project, the stage of
development of the project, the direction of the projects, the mechanism for the
remuneration of the investor, the mechanism of accumulation and disposal of the
accumulated amount of cash. A comparative analysis of 24 largest crowdfunding
platforms functioning allowed to identify and classify the common features and
differences in the activities of these platforms, to differentiate them according to the
stages of start-ups development, by treating a plurality of platforms in three key groups
(A, B and C), which differ in stages of development of startups, which can use this
platform, and the platform use mechanism. It is proved that the choice of the
crowdfunding platform should be realized based on the crowdfunding model
characteristic for the given platform, the type of financing and the possible financial
expenses associated with using the platform. The structural-logical mechanism for
choosing of the crowdfunding platform in financing innovative projects is scientifically
substantiated, which implies expansion of the range of financial instruments, the
emergence of additional institutional obligations between the entrepreneur and the
investor and support by operational rules. Practically, this mechanism allows to make a
reasonable choice of the platform, based on its own institutional and operational
requirements and representations about the further development of the project.
Directions for further research include the distribution of risks using the mechanism of
crowdfunding, distribution of responsibility and financial flows between the participants
of the social investment agreements.
