UK: Сталий розвиток і зелений інноваційний менеджмент виступають ключовими чинниками трансформації національної економічної моделі України в умовах цифровізації та повоєнної відбудови. Дослідження
розглядає глобальні тенденції переходу до ресурсоефективних систем, де інновації інтегруються з екологічними імперативами, формуючи оновлені національні економічні моделі. У скандинавських країнах інновації підтримують циркулярну економіку через науково-технологічні консорціуми та відновлювану енергетику; Німеччина реалізує структурну перебудову енергосистеми з цифровізацією мереж; Південна Корея
впроваджує зелений цифровий курс за рахунок державних інвестицій у платформи ресурсоощадності. В
Україні аналіз стану справ свідчить про поступове зростання інвестицій у зелені технології, наявність
цифрового розриву з ЄС та ризики вуглецевого регулювання експорту. Кейс-стаді провідного вітчизняного підприємства демонструє ефект від цифрових двійників у зниженні енергоспоживання. Запропоновано напрями реформ: створення зелених інноваційних кластерів, цифрових платформ управління, державноприватного партнерства, системи екологічного моніторингу та освітніх програм. Реалізація сприятиме декарбонізації, енергетичній незалежності та технологічній самодостатності України.
EN: Sustainable development and “green” innovation management are currently considered as key determinants of a deep transformation of the national economic model of Ukraine in the context of digitalization, structural changes in world markets and post-war reconstruction. These processes not only set strategic guidelines for the modernization
of production systems, but also determine the possibilities of Ukraine’s integration into global value chains, where
environmental friendliness, energy efficiency and technological flexibility are valued. The study focuses on the analysis of
global trends in the transition to resource-efficient and low-carbon economies, in which innovative solutions are organically
combined with environmental imperatives. This approach forms a new paradigm of economic development that combines
economic feasibility, social responsibility and rational use of nature. The experience of a number of countries demonstrates
that green innovation management is capable of acting as a driving force for economic transformation. For example,
in the Scandinavian countries, the circular economy is consistently developing thanks to intersectoral scientific and
technological consortia, the widespread use of renewable energy, and state incentives for corporations and communities.
Germany is implementing a structural restructuring of the energy sector (Energiewende), combining the development
of renewable energy sources with the digitalization of network management systems and industrial complexes. South
Korea is implementing a “green digital course” policy, which involves large-scale state investments in resource-saving
platforms, automation of environmental monitoring, and infrastructure data for industrial manufacturers. In Ukraine, the
current situation is characterized by an increase in investments in green technologies, but at the same time a significant
digital gap remains compared to EU countries, which complicates the processes of modernization of production. There
are also risks of strengthening carbon export regulation, in particular within the framework of the CBAM mechanism,
which creates the need for an accelerated transition of industry to decarbonized technologies. A practical case study of a
leading Ukrainian enterprise has shown that the introduction of digital twins of technological processes can significantly
reduce energy consumption, reduce costs, and increase the accuracy of management decisions.
