UK: У статті обґрунтовано, що підготовка нової редакції Митного кодексу України формує інший інституційний контур митної діяльності, у якому фіскальна результативність узгоджується з цілями національної та
економічної безпеки. На основі аналізу положень проєкту та сучасних досліджень запропоновано підхід до оцінювання трансформації інституційних механізмів (нормативно-правового, організаційного, процедурного, цифрового та доброчеснісного) через призму управління ризиками, партнерства з бізнесом і посилення пост-випускного контролю. Виокремлено ключові новації проєкту (електронні системи та «єдине вікно», авторизації/АЕО,
ризик-орієнтований контроль, координація між органами влади, пост-митний контроль) і подано рекомендації
щодо їх впровадження. Практичне значення результатів полягає у визначенні управлінських кроків та індикаторів моніторингу впливу митної діяльності на економічну безпеку держави.
EN: The article argues that drafting a new edition of the Customs Code of Ukraine is not merely a legal update, but a shift
in the institutional architecture through which customs administration influences the state’s economic security. Using
doctrinal legal analysis, an institutional approach from public administration, and comparative reasoning with EU and
WTO/WCO standards, the study traces how the draft Code redistributes competencies, restructures incentives and
controls, and changes the logic of interaction between the customs authority, businesses and other public bodies. Building
on the analysis of the draft Code provisions and recent academic debate, the paper proposes an analytical framework for
assessing the transformation of institutional mechanisms across five interrelated domains: (i) legal-regulatory rules; (ii)
organisational governance and accountability; (iii) procedural instruments of control and facilitation; (iv) digital
infrastructure and data governance; and (v) integrity and compliance safeguards. The draft Code, developed in line with
the EU Union Customs Code logic, strengthens the mission-oriented approach to customs by combining the protection of
financial interests with trade facilitation and supply-chain security. Particular attention is paid to risk-based control,
post-clearance control, authorisations and the authorised economic operator (AEO) model, coordinated border
management via a single window, and the exclusive competence of customs authorities in determining the necessity and
scope of customs control. The paper synthesises these innovations into a coherent public-administration perspective and
formulates implementation recommendations: aligning secondary legislation on risk management and post-clearance
audit; establishing clear inter-agency data exchange protocols; developing performance indicators for economic-security
outcomes; strengthening analytical capacities and ICT resilience; and embedding integrity tools that reduce
discretionary practices in high-risk procedures. The results can be used by policymakers and public managers to monitor
the security impact of customs reforms, to prioritise institutional capacity building during the transition to the new Customs Code, and to support Ukraine’s alignment with the EU customs acquis under conditions of heightened security
risks and fiscal constraints.
