UK: У статті введено до наукового обігу та обґрунтовано сутність авторського поняття «нейроменеджмент
адаптації персоналу» як міждисциплінарного підходу до управління адаптацією персоналу. Встановлено, що
традиційні підходи до організації адаптації персоналу недостатньо враховують когнітивні та психоемоційні
особливості поведінки нового працівника в умовах невизначеності та підвищеного навантаження. На основі використання експертних методів та TOPSIS-методу економіко-математичного моделювання здійснено компаративний аналіз альтернативних систем адаптації персоналу. Результати моделювання засвідчили перевагу
системи адаптації, побудованої на засадах нейроменеджменту, за визначеними критеріями оцінювання. Обґрунтовано доцільність застосування нейроменеджменту адаптації персоналу як оптимального вибору для адаптації працівників малих агропідприємств.
EN: The relevance of the study is determined by the growing need to improve personnel adaptation management in small
agricultural enterprises operating under conditions of increased uncertainty and limited organizational resources. It is
established that traditional approaches to organizing personnel adaptation insufficiently consider the cognitive and
psycho-emotional characteristics of a new employee’s behaviour under conditions of uncertainty and increased workload.
The purpose of this study is to introduce into scientific discourse and substantiate the author-defined term
«neuromanagement of personnel adaptation» as an interdisciplinary approach to managing adaptation processes.
The methodological basis of the research includes the application of expert evaluation methods as well as the TOPSIS
method of economic and mathematical modelling, which allows for the comparative assessment of alternative personnel
adaptation systems according to a set of selected criteria. The use of a multi-criteria decision-making approach made it
possible to evaluate the relative effectiveness of different adaptation models and to determine their suitability for
implementation in the conditions of small agricultural enterprises.
The results of the study indicate that the integration of neuro-oriented management principles into the design of
adaptation processes enhances the effectiveness of professional integration of new employees and supports more
sustainable behavioural adjustment in the workplace. The obtained modelling outcomes demonstrate the advantages of
an adaptation system developed based on neuromanagement compared to alternative approaches. The feasibility of
applying neuromanagement of personnel adaptation as an optimal approach to the adaptation of employees in small
agricultural enterprises is substantiated. The practical value of the study lies in the possibility of applying the proposed
neuromanagement-based approach to personnel adaptation in small agricultural enterprises to improve the efficiency of
employee onboarding, reduce adaptation-related risks, and support organizational resilience under dynamic external
conditions.
