UK: У роботі використано інституційно-аналітичний підхід, відповідно до якого соціально-економічні результати зумовлюються не стільки задекларованими цілями чи формальними стратегіями, скільки конфігурацією
інституційного середовища, здатного трансформувати ці цілі у сталі стимули та практики поведінки акторів.
Мета статті – визначення домінуючої інституційної логіки ринку поводження з відходами в Україні та аналіз її впливу на відтворення та інтернаціоналізацію практик економічних акторів, а також критичне зіставлення цієї логіки з інституційними передумовами зеленої трансформації.
Згідно з інституційною логікою, ефективність державної політики у сфері використання відходів визначається не лише наявністю стратегічних документів і цілей, а й здатністю інституційних механізмів трансформувати ці цілі у відповідні стимули та економічно раціональну поведінку учасників ринку. Перехід від стратегічних намірів до практичної реалізації опосередковується інституційними механізмами, які формують стимули,
розподіляють ризики та визначають відносну привабливість альтернативних моделей поведінки для різних груп
акторів. За відсутності такої інституційної трансляції стратегії залишаються декларативними і не здатні
змінити усталені практики.
Поведінка акторів у межах інституційного поля трактується як раціональна з огляду на домінуючі інституційні логіки – стійкі системи уявлень, норм і очікувань, які визначають, що вважається економічно доцільним,
організаційно можливим і соціально прийнятним. Саме ці логіки структурують репертуари дій акторів, зумовлюють вибір між альтернативними стратегіями та сприяють відтворенню наявних інституційних конфігурацій навіть у ситуації задекларованих реформ. За висновками дослідження, домінуючою логікою у сфері поводження з відходами сьогодні в Україні є логіка мінімізації витрат, де економічно раціональним вважається рішення, що забезпечує найнижчу короткострокову ціну послуги. Ця логіка є несумісною з логікою зеленої трансформації, що негативно відбивається на впровадженні в економічну діяльність зелених та циркуляційних практик.
У статті показано, що важливим, але недостатньо осмисленим чинником відтворення домінуючої інституційної логіки виступає міжнародна торгівля відходами, яка за умов слабкого внутрішнього ринку переробки виконує функцію зовнішнього компенсаторного механізму. Вона дозволяє екстерналізувати частину екологічних
та економічних витрат за межі національної економіки, знижуючи інституційний тиск на трансформацію
практик поводження з відходами. Водночас посилення глобального регулювання транскордонного переміщення
відходів актуалізує конфлікт між логікою мінімізації витрат та інституційними передумовами зеленої трансформації, що формуються у глобальному економічному середовищі.
Трансформація інституційних логік у масштабі суспільства не може бути досягнута через пряме нормативне втручання або декларування нових стратегічних цілей. Реалістичний потенціал змін полягає у поступовій
зміні умов відтворення домінуючих логік, створенні локальних альтернативних практик і міжпоколінній передачі нових стандартів раціональності.
EN: The study employs an institutional-analytical approach, according to which socio-economic outcomes are shaped less
by declared objectives or formal strategies than by the configuration of the institutional environment that translates these
objectives into stable incentives and patterns of actors’ behaviour.
The purpose of the article is to identify the dominant institutional logic of the waste management market in Ukraine
and to analyse its impact on the reproduction and internationalisation of economic actors’ practices, as well as to
critically compare this logic with the institutional preconditions of green transformation.
Within the framework of institutional logic, the effectiveness of public policy in the field of waste management is
determined not merely by the presence of strategic documents and stated policy objectives, but by the capacity of
institutional mechanisms to translate these objectives into coherent incentives and economically rational behaviour on
the part of market participants. The shift from strategic intent to practical implementation is mediated by institutional
arrangements that shape incentives, allocate risks, and define the relative attractiveness of alternative behavioural
models for different groups of actors. In the absence of such institutional translation, policy strategies remain declarative
and fail to modify entrenched practices.
Actors’ behaviour within the institutional field is understood as rational relative to dominant institutional logics -
stable systems of meanings, norms, and expectations that define what is considered economically expedient,
organisationally feasible, and socially acceptable. These logics structure actors’ repertoires of action, guide choices
among alternative strategies, and contribute to the reproduction of existing institutional configurations even under
conditions of formally declared reform. The findings indicate that the dominant institutional logic in Ukraine’s waste
management sector is a logic of cost minimisation, in which economically rational decisions are those that secure the
lowest short-term service price. This logic is fundamentally incompatible with the logic of green transformation, thereby
constraining the integration of green and circular practices into economic activity.
The article argues that international waste trade constitutes a critical yet under-theorized factor in the reproduction
of the dominant institutional logic. In the context of an underdeveloped domestic recycling market, it operates as an
external stabilizing mechanism that enables the systematic externalization of environmental and economic costs beyond
the national economy, thereby alleviating institutional pressures for the transformation of waste management practices.
At the same time, the intensification of global regulatory constraints on transboundary waste flows exposes an inherent
conflict between the logic of cost minimization and the institutional foundations of green transformation as they are
shaped within the global economic system.
The transformation of institutional logics at the societal level cannot be achieved through direct regulatory
intervention or the mere declaration of new strategic goals. A realistic potential for change lies in the gradual
modification of the conditions under which dominant logics are reproduced, the creation of localized alternative
practices, and the intergenerational transmission of new standards of rationality.
