State and problems of socio-economic infrastructure in Ukraine's wartime economy

Abstract

EN: The article analyzes the current state and key challenges of Ukraine’s social and economic infrastructure under the conditions of a wartime economy. It is substantiated that during the full-scale war the social sphere has acquired the role of a system-forming factor of socio-economic resilience, ensuring social security and the reproduction of human potential. The study examines major components of social infrastructure, including employment and income dynamics, social protection, education, healthcare, housing and communal services, and environmental protection in 2022–2025. The results indicate growing social risks caused by labor force shortages, demographic losses, forced migration, inflationary pressure, and large-scale destruction of infrastructure. It is concluded that overcoming these challenges requires a shift from fragmented social policy toward an integrated development of the social sphere as a socio-labor ecosystem capable of supporting sustainable recovery in wartime and post-war periods.

UK: У статті здійснено комплексний аналіз сучасного стану та ключових проблем функціонування соціальноекономічної інфраструктури України в умовах воєнної економіки. Обґрунтовано, що в період повномасштабної війни соціальна сфера набуває статусу стратегічного системоутворюючого чинника соціально-економічної стійкості держави, виконуючи критично важливу роль у забезпеченні соціальної безпеки, підтриманні якості життя населення та відтворенні людського потенціалу. Дослідження базується на аналізі макроекономічних і соціальних показників, а також офіційних статистичних даних за 2022–2025 рр. У роботі проаналізовано основні складові соціальної інфраструктури, зокрема сферу зайнятості та доходів населення, систему соціального захисту, освіту, охорону здоров’я, житлово-комунальне господарство й екологічний захист населення. Виявлено, що, незважаючи на формальне скорочення кількості зареєстрованих безробітних і зростання номінальної заробітної плати, реальний стан соціально-трудових відносин характеризується дефіцитом робочої сили, зниженням реальних доходів, поглибленням демографічних диспропорцій та зростанням соціальних ризиків, зумовлених мобілізацією, вимушеною міграцією та інфляційним тиском. Доведено, що система соціального забезпечення відіграє стабілізуючу роль у період воєнних потрясінь, однак перебуває під значним бюджетним і фінансовим навантаженням. Окрему увагу приділено трансформації сфер освіти та охорони здоров’я, які, зазнавши суттєвих кількісних і якісних змін, продемонстрували здатність до адаптації завдяки впровадженню змішаних форм надання послуг і залученню міжнародної підтримки. Проаналізовано стан житлово-комунального господарства та екологічного захисту населення, які характеризуються високим рівнем уразливості через руйнування інфраструктури та зростання екологічних ризиків. Зроблено висновок про необхідність переходу від фрагментарної соціальної політики до інтегрованого розвитку соціальної сфери як соціально-трудової екосистеми, здатної забезпечити соціальну стійкість, інклюзію та людський розвиток у воєнний і післявоєнний періоди.