EN: This article examines the regulatory readiness and systemic risk exposure associated with artificial intelligence–
driven gaming systems in Ukraine, with particular attention to pathways of regulatory convergence with European Union
risk-based governance standards. The study evaluates the coherence and functional coverage of existing national regulatory domains, including digital services, data protection, intellectual property, gambling regulation, and the absence
of AI-specific legislation. A composite Regulatory Readiness Index (RRI) is constructed to quantify governance capacity
and to benchmark Ukraine against selected EU jurisdictions.
The results indicate that Ukraine occupies an adaptive–transitional governance stage characterised by partial horizontal regulation, limited algorithmic accountability, and elevated regulatory risk exposure. Comparative benchmarking
reveals a substantial readiness gap relative to EU frontrunners, primarily driven by the lack of vertical AI governance
mechanisms. Scenario-based sensitivity analysis demonstrates a non-linear regulatory leverage effect: incremental improvements in AI-specific regulation generate disproportionate gains in aggregate regulatory readiness and significantly
reduce systemic risk.
Beyond legal architecture, the analysis highlights the critical role of institutional enforcement capacity, supervisory
coordination, and algorithmic auditing infrastructure in translating formal regulation into effective governance outcomes. The study further demonstrates that regulatory convergence is not solely a legislative process but requires complementary investments in regulatory sandboxes, monitoring capabilities, and cross-border cooperation mechanisms. By
integrating quantitative benchmarking with scenario-based modelling, the proposed framework provides a forward-looking tool for evaluating regulatory trajectories and policy effectiveness in high-risk digital sectors.
Overall, the findings identify a strategic policy window for accelerated regulatory upgrading in Ukraine, enabling
alignment with the EU Artificial Intelligence Act while preserving innovation dynamics and investment attractiveness.
UK: У статті здійснено комплексне дослідження регуляторної готовності та рівня системної ризикової
експозиції у сфері функціонування ігрових систем на основі штучного інтелекту в Україні з фокусом на
траєкторіях нормативної конвергенції з ризик-орієнтованими моделями управління Європейського Союзу.
Актуальність дослідження зумовлена прискореним упровадженням алгоритмічних технологій у цифрових
ігрових платформах, що супроводжується зростанням ризиків алгоритмічної непрозорості, поведінкової
маніпуляції, дискримінаційних ефектів і регуляторної асиметрії. У перехідних економіках ці виклики
посилюються інституційною фрагментацією та обмеженою спроможністю державного нагляду.
Проаналізовано узгодженість і функціональне охоплення ключових національних регуляторних доменів —
законодавства у сфері цифрових послуг, захисту персональних даних, інтелектуальної власності, регулювання
азартних ігор та відсутність спеціалізованого правового режиму штучного інтелекту. Обґрунтовано, що
домінування горизонтального регулювання формує поверхневе нормативне покриття без достатньої системної
глибини, що обмежує можливості превентивного управління алгоритмічними ризиками. Для кількісної інтерпретації інституційної спроможності побудовано композитний Індекс регуляторної готовності, який
інтегрує експертні оцінки охоплення правових доменів та дозволяє здійснювати міждержавне бенчмаркування.
Емпіричні результати засвідчують, що Україна перебуває на адаптивно-перехідній стадії регуляторного
розвитку, що характеризується частковою нормативною інтеграцією, обмеженою алгоритмічною
підзвітністю та підвищеною регуляторною вразливістю. Порівняльний аналіз із країнами ЄС демонструє
істотний розрив у рівні готовності, зумовлений передусім відсутністю вертикальних AI-специфічних
механізмів. Сценарне моделювання підтверджує наявність нелінійного регуляторного мультиплікативного
ефекту: навіть помірне зростання рівня спеціалізованого регулювання штучного інтелекту забезпечує
диспропорційне підвищення загальної регуляторної готовності та асиметричне зниження системних ризиків.
Окремо доведено, що формальне нормативне зближення не гарантує ефективності без розвитку
інституційної спроможності, наглядової координації, інфраструктури алгоритмічного аудиту та міжвідомчої
взаємодії. Запропонована аналітична рамка поєднує кількісне бенчмаркування зі сценарним прогнозуванням, що
підвищує прогностичну цінність оцінювання регуляторних траєкторій у високоризикових цифрових секторах.
Отримані висновки обґрунтовують наявність стратегічного «вікна можливостей» для прискореного
нормативного оновлення та гармонізації з Актом ЄС про штучний інтелект без обмеження інноваційної
динаміки та інвестиційної привабливості економіки.
