UK: У статті здійснено комплексне наукове дослідження механізмів імплементації європейських стандартів
стратегічного управління, зокрема міжнародного стандарту ISO 21001:2018 (EOMS) та моделі досконалості
EFQM, у систему безперервного професійного розвитку вчителів України. Проаналізовано оновлену нормативно-правову базу 2024 р., зокрема новий професійний стандарт вчителя, та виявлено критичний стратегічний
розрив, зумовлений відсутністю деталізованих дескрипторів компетентностей за кваліфікаційними категоріями. Обґрунтовано доцільність застосування управлінського циклу PDCA (Plan-Do-Check-Act) та логіки RADAR
для модернізації систем внутрішнього забезпечення якості освітніх послуг у центрах професійного розвитку
педагогічних працівників. Особливу увагу приділено цифровій трансформації галузі через інтеграцію європейської рамки DigCompEdu та практичного інструменту самооцінювання SELFIE for Teachers, що дозволяє вчителям будувати персоналізовані траєкторії зростання на основі принципів доказового врядування. У роботі розкрито потенціал нової моделі фінансування «Гроші ходять за вчителем», яку реалізовано через цифрову платформу «Вектор», як ключового важеля стимулювання конкурентоспроможності надавачів освітніх послуг. Сформульовано концептуальні стратегічні рекомендації щодо гармонізації національної системи із цілями Європейського освітнього простору 2030 в умовах подолання наслідків воєнної агресії та забезпечення сталості освітніх
реформ.
EN: The research provides a comprehensive and multifaceted scientific investigation into the structural and functional
mechanisms for the implementation of European strategic management standards, particularly ISO 21001:2018 and the European Foundation for Quality Management (EFQM) Excellence Model, within the systemic framework of professional
development for pedagogical workers in Ukraine. Against the backdrop of Ukraine’s acquisition of EU candidate status
and the ongoing radical transformation of the national educational landscape under the «New Ukrainian School» reform,
the modernization of teacher professional growth models from rigid administrative paradigms toward flexible, strategic
quality management systems has emerged as a fundamental prerequisite for ensuring the global competitiveness of the
nation's human capital. The study articulates the strategic necessity of harmonizing the national continuous professional
development (CPD) architecture with the overarching goals of the European Education Area (EEA) 2030, with a
particular focus on building a resilient, inclusive, and digitally sophisticated educational ecosystem capable of
responding to the unprecedented challenges of the martial law period.
The methodological apparatus of the research is integrated and cross-disciplinary, employing a systemic analysis of
both national and international legal and regulatory frameworks, a structural-functional analysis of organizational
management tools, and an extensive comparative assessment of the most effective pedagogical development models
currently operational in Finland, Estonia, and Poland. This methodology allows for a profound identification of the
critical stages of the implementation process, emphasizing the transformative power of the Plan-Do-Check-Act (PDCA)
cycle and the application of the RADAR logic (Results, Approach, Deployment, Assessment, Refinement) as core
instruments for optimizing the delivery and impact of professional training services.
A pivotal finding of the analysis concerns the identification of a significant «strategic gap» within the current
institutional framework: the updated 2024 National Professional Standard for Teachers, while providing a new functional
foundation, lacks a granular description of professional competencies specifically aligned with qualification categories.
This deficiency underscores the imperative for adopting international frameworks like ISO 21001 for internal quality
assessment and the design of modular training programs. The article further explores the innovative transition toward a
market-driven model of «money follows the teacher», operationalized through the «Vector» digital platform, which
empowers educators to exercise autonomy in selecting their professional learning trajectories. The research also
evaluates the integration of the European Digital Competence Framework for Educators (DigCompEdu) and the
practical deployment of the SELFIE for Teachers tool as essential mechanisms for evidence-based management and
diagnostic self-reflection on pedagogical digital maturity.
Ultimately, the study concludes by formulating a series of prioritized strategic recommendations, including the
development of comprehensive national methodological guidelines for the localized application of ISO 21001, the
institutionalization of horizontal peer-learning networks inspired by the Finnish experience, and the deepening of
international cooperation to ensure the mutual recognition of teacher qualifications between Ukraine and the European
Union. These measures are presented as indispensable for the creation of a sustainable, high-quality infrastructure for
teacher growth that effectively bridges the gap between national requirements and the highest global standards of
educational excellence.
