UK: У статті досліджено особливості формування та розвитку екологічної поведінки споживачів в умовах гло-бальних викликів та соціально-економічних трансформацій. Проаналізовано сучасні підходи до класифікації еко-споживачів, виявлено ключові чинники, що впливають на їхні мотивації та споживчі рішення. Систематизовано підходи до класифікації екологічних споживачів із урахуванням соціально-економічних умов України та впливу воєнного стану.
Екологічна поведінка споживачів є ключовим чинником трансформації економіки у напрямі сталого розви-тку. Для України важливим завданням є формування культури екоспоживання, що потребує узгоджених дій з боку держави, бізнесу та суспільства. Запропонована у статті класифікація екоспоживачів дозволяє більш гли-боко аналізувати поведінкові практики та розробляти ефективні стратегії стимулювання.
EN: The article examines the peculiarities of the formation and development of consumers’ ecological behavior under global challenges and socio-economic transformations, with a particular focus on the Ukrainian context. The research highlights that sustainable consumption practices are becoming an essential factor in the transition to a green economy and sustainable development. However, in countries with unstable economic and political conditions, such as Ukraine, ecological consumption is influenced not only by environmental awareness but also by financial constraints, war-related disruptions, and the overall socio-economic situation.
The purpose of the study is to systematize theoretical and methodological approaches to ecological behavior, identify key determinants of consumer motivation, and propose practical recommendations for fostering sustainable consumption. Based on the analysis of international and domestic literature, the paper reviews classical classifications of eco-consumers, including those developed by Robertson, Stern, and Prokopenko, which focus on readiness to consume eco-friendly products, the type of environmental practices, and attitudes toward sustainability. However, these approaches often neglect the decisive role of socio-economic limitations, which can significantly hinder ecological practices in crisis conditions.
To address this gap, the author proposes an original classification of eco-consumers that integrates both the intensity of ecological behavior and the level of financial resources. The model identifies five groups: truly green consumers with stable incomes, moderately green consumers with middle incomes, conditionally green consumers with limited resources, pragmatic consumers with low incomes, and socially oriented high-income consumers. This classification provides a more precise tool for segmenting the population and forecasting consumer responses to state policies, tax incentives, eco-labeling, and educational initiatives.
The practical significance of the research lies in the possibility of applying the findings to public policy, business strategies, and awareness-raising campaigns. The comparison with EU experience demonstrates the potential for adaptation of Ukrainian ecological consumption models to European standards, while the national context highlights the urgent need to align environmental goals with socio-economic realities. The results contribute to the academic discussion on sustainable consumption by emphasizing the integration of economic and social factors into behavioral models, offering new perspectives for both theory and practice.
