UK: Стаття присвячена переосмисленню сутності капіталу ІТ-підприємства в умовах цифрової економіки. Обґрунтовано стратегічну важливість розмежування понять «ресурси» та «капітал» для забезпечення виживаності бізнесу. Ресурси розглянуто як статичний потенціал засобів, тоді як капітал — як динамічну систему
відносин, що перебуває у стані постійного відтворення та зміни речових форм. Автор критикує статичний
підхід, який зводить капітал до простої суми активів, доводячи, що в ІТ-сфері вартість створюється через
кругообіг знань та інформації.
Особливу увагу приділено функціонуванню підприємства в кризових умовах, коли реальна стійкість визначається не матеріальними фондами, а міцністю організаційних структур та капіталом відносин. Запропоновано
коефіцієнт ефективності перетворення потенціалу в капітал, що враховує здатність інтелектуальних активів
до самозростання. Доведено, що розуміння капіталу як живої системи трансформації знань є ключовим для
прийняття вірних управлінських рішень та капіталізації невидимих активів підприємства.
EN: This article is devoted to the study of the theoretical foundations for defining the essence of an IT enterprise's capital
in the context of the modern digital economy. It is substantiated that for the technology sector, a correct understanding
of the nature of capital is a strategic necessity that determines the business's ability to survive, adapt, and scale. The
study establishes a fundamental distinction between the categories of "resources" and "capital." Resources are defined
as a static set of means and opportunities at the enterprise's disposal (material objects, funds, staff). In contrast, capital
is presented as a dynamic category reflecting resources already involved in turnover, advanced into activities, and in a
state of constant reproduction.
The disadvantages of the "static" approach, which reduces the essence of capital to a simple sum of its assets, are
analyzed in detail. It is proved that such an approach is limited because it does not account for the internal changes and
qualitative transformations that occur with assets during their use. It is emphasized that the capital of an IT enterprise is
not just a set of laptops, servers, or licenses, but a complex system of economic relations arising in the process of value
creation. This allows for a rejection of the identification of capital with its material content and reveals its true nature
within the circulation of forms.
Special emphasis is placed on the functioning of the IT business in crisis conditions. When external circumstances
limit access to material and energy resources, the real stability of a company is found not in the value of its funds, but in
the strength of its organizational structures and relational capital. If management perceives capital only as a collection
of employees or equipment, the business becomes vulnerable to rapid bankruptcy. Instead, understanding capital as a
"living" system of knowledge allows for correct managerial decisions regarding investments in development, talent retention, and brand building, even under high uncertainty.
The article presents a model of resource reproduction and capital circulation and proposes a coefficient of efficiency
for converting an enterprise's potential into capital. This indicator characterizes the ratio between consumed and
reproduced assets to the total volume of mobilized resources. It is substantiated that due to the effect of the self-growth
of information and knowledge, the value of an IT enterprise's capital can significantly exceed the costs of its formation.
It is concluded that the transition from a static description of resources to an analysis of dynamic reproduction relations
is key to ensuring the long-term competitiveness of the enterprise.
