UK: У статті досліджуються теоретико-методологічні та прикладні засади оцінювання результативності державної політики у сфері будівництва як однієї з ключових галузей національного господарства України. Наголошується, що в умовах сучасних трансформацій – як внутрішніх (децентралізація, реформи у містобудуванні,
цифровізація управлінських процесів), так і зовнішніх (військова агресія, необхідність масштабного відновлення
інфраструктури) – підвищується потреба у формуванні обґрунтованих методичних підходів до визначення ефективності державної політики в цій сфері. Автором здійснено аналіз ключових понять «результативність державної політики» та «оцінка результативності» в контексті будівельної галузі, розкрито відмінності між результативністю (як досягнення запланованих цілей) та ефективністю (як оптимальність використання ресурсів). У роботі виокремлено та охарактеризовано чотири групи методичних підходів до оцінки результативності: експертно-аналітичні (застосування думок фахівців, аналіз політик та міжнародних практик), показникові
(використання індикаторів: обсягів будівництва, дотримання нормативів, інвестиційної активності тощо), системні (інтегрована оцінка взаємозв’язку елементів політики) та синкретичні (поєднання кількісних і якісних
методів з урахуванням соціального контексту). Особлива увага приділена аналізу сучасного стану інституційного забезпечення політики в будівництві, зокрема діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України, яка відіграє провідну роль у запровадженні контролюючих і регулюючих функцій. Визначено наявні організаційні, законодавчі та аналітичні бар’єри, що ускладнюють об’єктивну оцінку результативності державної політики, зокрема: фрагментарність даних, слабка інтеграція інформаційних систем, нестача прозорих
стандартів оцінювання. У статті наведено приклади сучасних інструментів проектного управління в будівництві, включаючи управління портфелем інфраструктурних проектів, що набуває актуальності в умовах повоєнного відновлення. Зроблено акцент на доцільності впровадження цифрових платформ моніторингу та звітності, які дозволяють здійснювати оперативну оцінку реалізації будівельних програм у режимі реального часу. На
основі проведеного аналізу сформульовано низку науково обґрунтованих рекомендацій, серед яких: розробка уніфікованої системи індикаторів результативності; запровадження системи багаторівневого моніторингу; гармонізація українських підходів з міжнародними стандартами (OECD, World Bank); посилення аналітичної спроможності державних органів.
EN: The article examines the theoretical, methodological and applied principles of assessing the effectiveness of state
policy in the construction sector as one of the key sectors of the national economy of Ukraine. It is emphasized that in the
conditions of modern transformations - both internal (decentralization, urban development reforms, digitalization of
management processes) and external (military aggression, the need for large-scale infrastructure restoration) - the need
for the formation of substantiated methodological approaches to determining the effectiveness of state policy in this area
increases. The author analyzes the key concepts of «effectiveness of state policy» and «performance assessment» in the
context of the construction industry, revealing the differences between effectiveness (as the achievement of planned goals)
and efficiency (as the optimal use of resources). The paper identifies and characterizes four groups of methodological approaches to assessing performance: expert-analytical (application of expert opinions, analysis of policies and
international practices), indicator (use of indicators: construction volumes, compliance with regulations, investment
activity, etc.), systemic (integrated assessment of the relationship between policy elements) and syncretic (combination
of quantitative and qualitative methods taking into account the social context). Particular attention is paid to the analysis
of the current state of institutional support for construction policy, in particular the activities of the State Inspectorate
for Architecture and Urban Planning of Ukraine, which plays a leading role in the implementation of controlling and
regulatory functions. Existing organizational, legislative and analytical barriers that complicate an objective assessment
of the effectiveness of state policy are identified, in particular: data fragmentation, weak integration of information
systems, lack of transparent assessment standards. The article provides examples of modern project management tools
in construction, including infrastructure project portfolio management, which is becoming relevant in the post-war
reconstruction. Emphasis is placed on the feasibility of implementing digital monitoring and reporting platforms that
allow for operational assessment of the implementation of construction programs in real time. Based on the analysis, a
number of scientifically based recommendations have been formulated, including: development of a unified system of
performance indicators; introduction of a multi-level monitoring system; harmonization of Ukrainian approaches with
international standards (OECD, World Bank); strengthening the analytical capacity of state bodies.
