UK: У статті здійснено комплексне дослідження методичних підходів до оцінки ефективності корпоративного менеджменту підприємств України та країн Європейського Союзу. Актуальність теми зумовлена отриманням Україною статусу кандидата в члени ЄС у 2022 році, що вимагає гармонізації національних бізнес-практик з європейськими стандартами, зокрема імплементації Директив ЄС щодо прав акціонерів та звітності про ста-лий розвиток (CSRD).
У статті проаналізовано трансформацію європейської філософії управління, яка після фінансової кризи 2008 року змістила фокус з короткострокової максимізації прибутку на довгострокову стійкість, якість інституцій та ESG-критерії (екологічні, соціальні та управлінські фактори). Розглянуто сучасний інструментарій європей-ських дослідників, який включає методи: моделювання структурними рівняннями (SEM), метод «різниця в різни-цях» (DiD) та метод синтетичного контролю (SCM), що дозволяють відокремити вплив управлінських рішень на рівні підприємства від макроекономічних факторів.
Проаналізовано українську методику, яка характеризується домінуванням інтегральних показників та ресу-рсного підходу, орієнтованого на виживання підприємств в умовах перманентних криз. Встановлено, що в умо-вах воєнного стану відбувається трансформація пріоритетів оцінки ефективності українських підприємств, де першочергового значення набувають показники фізичної безпеки та енергонезалежності.
Сформовано порівняльну характеристику підходів за сімома ключовими критеріями та запропоновано реко-мендації щодо адаптації системи оцінки: перехід від інтегральних індексів до системи dashboard, впровадження стандартів OECD та інтеграція показників сталого розвитку в стратегічне планування корпоративних підп-риємств. Обґрунтовано необхідність переходу вітчизняного менеджменту від ретроспективного аналізу мину-лого до прогнозного моделювання майбутнього.
EN: The article presents a comprehensive comparative study of methodological approaches to evaluating corporate management effectiveness in Ukraine and European Union countries. The research relevance is driven by Ukraine obtaining EU candidate status in 2022, which necessitates the harmonization of national business practices with European standards, particularly the implementation of EU Directives on shareholders' rights and the Corporate Sustainability Reporting Directive (CSRD).
The author conducts a detailed analysis of the transformation of European management philosophy. Following the 2008 financial crisis, the focus shifted from short-term profit maximization to long-term sustainability, institutional quality, and ESG (Environmental, Social, and Governance) criteria. The study examines the modern toolkit of European researchers, which utilizes sophisticated econometric methods such as Structural Equation Modeling (SEM), the Difference-in-Differences (DiD) method, and the Synthetic Control Method (SCM). These tools allow scholars to isolate the impact of managerial decisions from macroeconomic factors and verify causal links between regulatory compliance and innovation. In contrast, the Ukrainian methodology is characterized by the dominance of integral indicators and a resource-based approach, historically oriented towards survival in permanent crisis conditions. The research reveals that under current martial law, the priorities for evaluating Ukrainian enterprises have significantly shifted towards physical security and energy independence, relegating financial profitability to a secondary role.
Based on the analysis, the article formulates a comparative characteristic of the two approaches across seven key criteria: philosophy, methods, data sources, regulation role, evaluation focus, integration impact, and key indicators. The author proposes a roadmap for adapting the national assessment system, which includes transitioning from static integral indices to a dynamic dashboard system that monitors financial, risk, and ESG metrics simultaneously. The study argues for the urgent implementation of OECD standards regarding board independence and diversity, as well as the integration of sustainability indicators into strategic planning. The findings demonstrate the necessity for domestic management to transition from a retrospective analysis of past financial reports to predictive modeling of future sustainability to ensure competitiveness and attract investment during the post-war recovery.
