UK: У статті здійснено аналіз еволюції політики Європейського Союзу у сфері циркулярної економіки з акцентом
на формування її цифрової інфраструктури. Показано, що перехід від лінійної моделі «узяв – використав – утилізував» до моделі замкненого циклу в ЄС уже не обмежується класичними підходами до перероблення відходів.
Починаючи з Пакета заходів з циркулярної економіки 2015 року (COM(2015)614) і далі через Європейський зелений курс та План дій з циркулярної економіки 2020 року (CEAP-2020) циркулярність була інтегрована у промислову, енергетичну та споживчу політику як елемент конкурентоспроможності та ресурсної безпеки. Особливу
увагу приділено цифровим інструментам, які перетворюють управління матеріальними потоками на процес,
заснований на даних: цифровому паспорту продукту (Digital Product Passport), системам простежуваності будівельних матеріалів і формуванню європейських просторів даних для циркулярної економіки (Data Spaces for
Circular Economy). На прикладах Нідерландів, Фінляндії, Франції та Німеччини показано, що цифрові платформи
обміну ресурсами, маркетплейси вторинних матеріалів і реєстри компонентів створюють умови для появи нових ринків ремонту, повторного використання та індустріальної симбіозу. Водночас виявлено обмеження: фрагментацію форматів даних між країнами та секторами; високе навантаження на малий і середній бізнес у
частині збору, оновлення та верифікації даних; недостатню поведінкову готовність споживача приймати відремонтоване або «вторинне» як повноцінну альтернативу «новому». Доведено, що цифрова циркулярність є не
лише технічним проєктом, а політичним і соціально-економічним процесом, який поєднує регуляторний тиск,
фінансові стимули та зміну моделей споживання. На основі цього обґрунтовано напрями для України: не механічне копіювання норм ЄС, а проєктування сумісних із ЄС реєстрів матеріалів, платформ відстеження ресурсів
реконструкції та сервісів підтримки МСП у післявоєнній відбудові.
EN: This paper examines the evolution of the European Union’s circular economy policy through the prism of its digital
infrastructure and argues that the current stage of the EU’s “circular transition” is essentially data-driven. The analysis
shows that, starting with the 2015 Circular Economy Package (COM(2015)614) and continuing through the European
Green Deal and the Circular Economy Action Plan 2020 (CEAP-2020), the circular economy has moved beyond waste
management and recycling targets. It has become a strategic industrial policy tool linking resource efficiency, supply
chain resilience and technological sovereignty. Central attention is given to emerging digital instruments such as the
Digital Product Passport (DPP), building material tracking systems, and EU-level Data Spaces for the Circular
Economy, which aim to create transparent, verifiable and interoperable information on materials, product lifecycles and
repairability. Using case studies from the Netherlands, Finland, France and Germany, the article demonstrates how
digital marketplaces for secondary materials, repair ecosystems and industrial symbiosis platforms generate new forms
of competitiveness by keeping resources in circulation for longer and reducing dependence on primary raw materials. At
the same time, the study identifies structural barriers that the EU itself acknowledges: fragmented data formats and responsibilities across sectors; high compliance and data-collection costs for SMEs; and persistent behavioural
resistance from consumers who still prioritise convenience, novelty and low upfront price over durability, reuse or repair.
The paper argues that digital circularity is not merely a technological add-on to “green policy”, but a socio-economic
governance model in which data about materials becomes an economic asset. Finally, the article formulates lessons for
Ukraine’s post-war reconstruction: rather than replicating EU instruments ex post, Ukraine should design interoperable
material registries, reconstruction waste tracking systems and SME-oriented data services that are immediately
compatible with the emerging EU data space of circular economy.
