UK: Стаття присвячена проблемі формування етичної та соціально відповідальної культури управлінських рішень в українських організаціях. Показано, що, попри наявність нормативної бази (Закон «Про запобігання корупції», ISO26000, Типова антикорупційна програма НАЗК, Антикорупційна стратегія), їх реалізація часто має формальний характер, що знижує довіру до управлінських процесів. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні концептуальних засад інтеграції правових вимог, процедурних механізмів та ціннісних орієнтирів у єдину систему доброчесності. Запропоновано авторську модель «чотирьох пасток управлінських рішень», яка ідентифікує ключові ризики: конфлікт інтересів, корупційні практики, когнітивні упередження та неформальні домовленості. Проаналізовано Типову антикорупційну програму НАЗК, визначено її сильні сторони та обмеження, розроблено напрями удосконалення з акцентом на розвиток етичної культури. Зроблено висновок, що поєднання нормативних рамок і моральної компетентності управлінців є умовою підвищення прозорості, справедливості й стійкості організацій.
EN: The article addresses the problem of shaping an ethical and socially responsible culture of managerial decisionmaking in Ukrainian organizations. The problem is rooted in the fact that, despite the consolidation of anti-corruption and ethical mechanisms in national legislation, their practical implementation often remains fragmented and formal. As a result, decision-making processes are vulnerable to conflicts of interest, favoritism, corrupt practices, and cognitive biases, which undermines transparency, fairness, and organizational resilience. The aim of the study is to substantiate the conceptual foundations for integrating legal requirements, institutional mechanisms, and value orientations into a unified system of integrity in managerial choice. Based on the analysis of scholarly sources and practice, the author proposes an original classification of risks called «four traps of managerial decisions», which includes conflicts of interest, corrupt practices, cognitive biases, and informal arrangements. These traps demonstrate that ethical threats may be hidden not only in explicit violations but also in everyday managerial practices. The study analyzes the Model Anti-Corruption Program of the National Agency for the Prevention of Corruption (NAPC) as an institutional integrity mechanism, identifying its strengths (zero-tolerance principle, risk-oriented approach, protection of whistleblowers) and limitations (lack of risk assessment methodology, minimum standards for training, digital tools for decision-recording, integration of social responsibility principles). Based on this, improvement directions are proposed, including annual risk reviews, ethical dilemma training programs, electronic registers of gifts and conflicts of interest, standardized due diligence of partners, and integration of ISO 26000 principles into internal policies. It is concluded that the effectiveness of managerial decisions depends not only on rational analysis but also on the ability of managers to combine legal frameworks, corporate standards, and personal values into a coherent decision-making process.
