UK: В статті доводиться, що в сучасних умовах, коли традиційні моделі міжнародної економічної взаємодії вступають в конфлікт із новими зразками поведінки економічних акторів східно-азійських моделей розвитку, Китай виступає системним архітектором власної моделі інтеграції у світовий економічний простір, в тому числі й на мікрорівні економічних взаємодій. Наведені результати порівняльного аналізу китайського підходу до формування принципів інтегрованості державної політики та бізнесових стратегій – порівняно з традиційними моделями міжнародного бізнесу: OLI-парадигми Дж. Даннінга, Уппсальської моделі та концепції Born global. Описано специфіку китайської моделі виходу бізнес-діяльності за межі національного ринку. Доведено, що інституційна підтримка, фінансові стимули та дипломатичні канали є визначальними у розширенні китайських прямих іноземних інвестицій. Підкреслено формування в науковій літературі концепту «державно орієнтованої інтернаціоналізації» (state-led internationalization), що поєднує економічні інтереси компаній із геополітичними та стратегічними цілями держави, прикладом реалізації якої є інтернаціоналізація китайського бізнесу. Доведено, що китайська модель інтернаціоналізації є гібридною та державно орієнтованою конструкцією, у якій поєднуються бізнесові мотиви та стратегічні цілі держави. Наведено результати історичного аналізу щодо зміни пріоритетів китайських компаній у різних регіонах світу та способи поєднання традиційних й новітніх стратегій виходу на зовнішні ринки. Здійснено аналіз кейсів компаній Geely, Huawei та BYD щодо порівняння способів комбінування інструментів інтернаціоналізації їхньої адаптації в межах державоорієнтованої моделі глобальної експансії. Доведено, що китайська модель інтернаціоналізації є багатовекторною та гнучкою, яка не обмежується одним шляхом виходу на зовнішні ринки, а використовує різні стратегії залежно від галузі та цілей: M&A з акцентом на бренд-апгрейд, глобалізацію через R&D та партнерські мережі, вертикальну інтеграцію й швидке масштабування у зелених секторах економіки. Зроблено висновок, про унікальний характер інтернаціоналізації китайських компаній, який відрізняється від західних моделей як масштабами, так і механізмами та поєднує ринкові стимули з державними пріоритетами, орієнтуючись не лише на прибутковість, а й на досягнення ширших геоекономічних цілей. Це створює гібридну модель, де економічне, політичне та технологічне переплітаються в єдину стратегію глобальної експансії.
EN: The article proves that in modern conditions, when traditional models of international economic interaction come into conflict with new patterns of behavior of economic actors of East Asian development models, China acts as a systemic architect of its own model of integration into the world economic space, including at the micro level of economic interactions. The results of a comparative analysis of the Chinese approach to the formation of principles of integration of state policy and business strategies have been presented - in comparison with traditional models of international business: J. Dunning's OLI paradigm, the Uppsala model and the Born global concept. The specifics of the Chinese model of business activity beyond the national market have been described. It has been proved that institutional support, financial incentives and diplomatic channels are decisive in the expansion of Chinese foreign direct investment. The formation of the concept of “state-led internationalization” in the scientific literature which combines the economic interests of companies with the geopolitical and strategic goals of the state, an example of the implementation of which is the internationalization of Chinese business, has been emphasized. It has been proven that the Chinese model of internationalization is a hybrid and state-oriented construction, which combines business motives and strategic goals of the state. The results of a historical analysis of the change in priorities of Chinese companies in different regions of the world and the ways of combining traditional and new strategies for entering foreign markets have been presented in the article. The analysis of the cases of Geely, Huawei and BYD companies has been carried out to compare the ways of combining internationalization tools and their adaptation within the framework of the state-oriented model of global expansion. It has been proven that the Chinese model of internationalization is multi-vector and flexible, which is not limited to one way of entering foreign markets, but uses different strategies depending on the industry and goals: M&A with an emphasis on brand upgrade, globalization through R&D and partner networks, vertical integration and rapid scaling in green sectors of the economy. It has been concluded that the unique nature of the internationalization of Chinese companies, which differs from Western models in both scale and mechanisms and combines market incentives with state priorities, focusing not only on profitability, but also on achieving broader geo-economic goals. This creates a hybrid model where the economic, political and technological are intertwined into a single strategy of global expansion.
