UK: У статті досліджено роль фінансових інструментів і механізмів стимулювання у розвитку відновлюваної енергетики в країнах Європейського Союзу. Проаналізовано ключові форми підтримки – аукціони, «зелені» тарифи, інвестиційні субсидії, податкові пільги, а також інституційні програми (InvestEU, Horizon Europe). Окрему увагу приділено ринковим механізмам ETS і CBAM, які формують нову економічну логіку енергетичних ринків. Визначено вплив фінансових стимулів на трансформацію структури генерації, зростання інвестицій, децентралізацію енергосистем і поширення нових бізнес-моделей. Розкрито зв’язок між рівнем фінансування RES та темпами декарбонізації. Обґрунтовано напрями вдосконалення фінансової політики ЄС у сфері сталої енергетики з урахуванням викликів регіональної диференціації, потреб малого бізнесу та розвитку інноваційних інструментів.
EN: The European Union is actively implementing a strategic transition toward climate neutrality, with energy transformation being a central pillar of this agenda. In this context, financial instruments have become essential tools for mobilizing investments in renewable energy, restructuring electricity markets, and fostering systemic innovation and resilience. This article aims to comprehensively assess the effectiveness and role of various financial mechanisms in accelerating the deployment of clean energy technologies across EU member states, considering both regulatory and market-driven approaches. The research employs comparative, structural, and system-based analysis to evaluate how fiscal incentives, competitive market-based instruments, and institutional support contribute to the ongoing transformation of energy systems. The focus is placed on a broad spectrum of tools, including feed-in tariffs, investment subsidies, tax benefits, competitive auctions, and multi-level institutional support provided through European programs and financial institutions such as InvestEU and Horizon Europe. Special attention is given to the impact of carbon pricing, emissions trading schemes (ETS), and the Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM) on project feasibility, investor confidence, and behavioral shifts in energy markets. The findings reveal that EU countries with consistent, well-structured financial support frameworks demonstrate stronger dynamics in renewable energy growth, diversification of generation models, and greater decentralization of energy systems. Moreover, the emergence of innovative contractual formats, such as corporate power purchase agreements (PPAs), significantly contributes to increased price stability, risk mitigation, and the attraction of private investments. However, regional disparities in administrative capacity, financial accessibility, and technological readiness remain key challenges that need to be addressed to ensure an inclusive and equitable energy transition. The practical value of this study lies in identifying effective policy designs that enhance financial accessibility, support small-scale and innovative actors, and foster a fair, resilient, and innovation-driven energy transition throughout the EU’s diverse economic landscape. These insights are vital for policymakers aiming to optimize financial strategies that reconcile sustainability goals with economic competitiveness in the rapidly evolving energy sector.
