UK: Постановка проблеми. Стаття базується на колективному дослідженні національної меморіальної практики увічнення подій російсько-української війни із залученням досвіду реалізації подібних меморіальних об'єктів зі світової практики. Меморіальні комплекси розглядаються в контексті історичної, культурної та колективної пам'яті. Стверджується важливість архітектурно-проектних засобів як художньої мови меморіалізації, здатної створювати не лише форму, а й надавати символіки, викликати певні настрої та емоції. Висвітлюється роль меморіалів у формуванні національної ідентичності, суспільної свідомості народу. Мета статті: виявити сучасні тенденції та нові підходи у меморіалізації подій російсько-української війни засобами архітектури та дизайну на основі трансформації ідеологічних інституцій суспільства, формування його історичної та колективної пам'яті, національної ідентичності. Методологія: дослідження передбачає порівняння, аналіз та синтез світового та українського досвіду меморіалізації подій війни в історичному та когнітивному аспектах. Висновок. Реалізація ідей, задумів, концепцій та символів архітекторів та дизайнерів, як генераторів, провідної ланки в єдності багатьох фахівців, залучених до створення сучасних меморіалів, може стати ефективним інструментом для створення нової історичної ідентичності народу, що базується на матеріальному втіленні колективної пам'яті та національних традицій. Проведено аналіз художніх засобів архітектури та дизайну на трьох типах меморіалів з метою виявлення їх особливостей та реалізації в часі. Меморіали розглядаються в аспекті історичної, культурної та колективної пам'яті. Обґрунтовано роль меморіалів у формуванні української ідентичності та ідеологічних тенденцій суспільства. Практична значущість. Практична цінність цього дослідження полягає в його потенціалі для створення матеріальної складової нової національної ідентичності українського народу.
EN: Problem statement. The article is based on a collective study of the national memorial practice to perpetuate the events of the Russian-Ukrainian war with the involvement of experience in the implementation of similar memorial objects from world practice. Memorial complexes are considered in the context of historical, cultural and collective memory. The importance of architectural and design tools as an artistic language of memorialization is asserted, capable of creating not only a form, but also to give symbolism, evoke certain moods and emotions. The role of memorials in the formation of national identity, social consciousness of the people is highlighted. The purpose of the article.: to identify current trends and new approaches in memorializing the events of the Russian-Ukrainian war by means of architecture and design based on the transformation of ideological institutions of society, the formation of its historical and collective memory, national identity. Methodology: the study involves comparison, analysis and synthesis of the world and Ukrainian experience of memorialization of war events in the historical and cognitive aspects. Conclusion: the realization of ideas, ideas, concepts and symbols of architects and designers, as generators, the leading link in the unity of many specialists involved in the creation of modern memorials, can become an effective tool for creating a new historical identity of the people, based on the material embodiment of collective memory and national traditions. Scientific novelty: an analysis of artistic means of architecture and design was carried out on three types of memorials to identify their features and implementation in time. Memorials are considered in the aspect of historical, cultural and collective memory. The role of memorials in the formation of Ukrainian identity and ideological trends of society is substantiated. Practical significance. The practical value of this research lies in its potential to create a material component of the new national identity of the Ukrainian people.
