EN: The article provides a comprehensive study of the theoretical and applied aspects of assessing the intellectual capital of enterprises in the current conditions of the knowledge economy. It is determined that intellectual capital plays a key role in the formation of long-term competitive advantages, as it encompasses not only the knowledge, skills and competencies of employees, but also organisational culture, databases, management systems, technologies, customer relations, brand reputation and other intangible assets. Methods for assessing intellectual capital, including quantitative, qualitative and mixed approaches, are considered and systematised. The advantages and limitations of such methods as Skandia Navigator, Intangible Assets Monitor, Balanced Scorecard, VAIC, the intangible assets method, market multipliers and market value added models are highlighted. The feasibility of combining f inancial indicators with non-financial characteristics is justified, which allows for a more accurate assessment of the effectiveness of intellectual resource use in the context of strategic management. The author proposes an approach to adapting foreign methods to the realities of Ukrainian enterprises, which face a lack of statistical data, an unstable market environment, limited access to capital, and high levels of risk. The advantages of this method include the simplicity of calculations and the availability of financial statements for a number of companies. In addition, this method allows determining the impact of each element of intellectual capital on the results of the enterprise's activities. The main disadvantage of the method under consideration is the abstraction from time factors that can reduce the value of intellectual capital. Intellectual capital valuation is seen not only as an analytical tool, but also as a basis for making management decisions, optimising the cost structure, forming an innovation development policy and increasing the intangible assets of the enterprise. The results obtained can be useful for managers, analysts, investors, scientists and consultants in the field of strategic development of enterprises.
UK: У статті проведено всебічне дослідження теоретичних та прикладних аспектів оцінювання інтелектуального капіталу підприємств у сучасних умовах функціонування економіки знань. Визначено, що інтелектуальний капітал відіграє ключову роль у формуванні довгострокових конкурентних переваг, оскільки охоплює не лише знання, навички та компетентності працівників, а й організаційну культуру, бази даних, систему управління, технології, відносини з клієнтами, репутацію бренду та інші невидимі активи. Розглянуто й систематизовано методи оцінювання інтелектуального капіталу, серед яких кількісні, якісні та змішані підходи. Виокремлено переваги та обмеження таких методик, як Skandia Navigator, Intangible Assets Monitor, Balanced Scorecard, VAIC, метод нематеріальних активів, ринкові мультиплікатори, моделі ринкової доданої вартості. Обґрунтовано доцільність поєднання фінансових індикаторів з нефінансовими характеристиками, що дозволяє більш точно оцінити ефективність використання інтелектуального ресурсу в контексті стратегічного управління. Запропоновано авторський підхід до адаптації зарубіжних методів під реалії українських підприємств, які стикаються з нестачею статистичних даних, нестабільним ринковим середовищем, обмеженим доступом до капіталу й високим рівнем ризиків. До переваг даного методу можна віднести простоту розрахунків та доступність бухгалтерської звітності ряду компаній. Крім цього, даний метод дозволяє визначити вплив кожного елемента інтелектуального капіталу на результати діяльності підприємства. Головним недоліком розглянутого методу є абстрагування від факторів часу, які можуть знижувати цінність інтелектуального капіталу. Оцінювання інтелектуального капіталу розглядається не лише як інструмент аналітики, а як основа для прийняття управлінських рішень, оптимізації структури витрат, формування політики інноваційного розвитку та нарощування нематеріальних активів підприємства. Отримані результати можуть бути корисними для управлінців, аналітиків, інвесторів, науковців та консультантів у сфері стратегічного розвитку підприємств.
