UK: Стаття присвячена дослідженню підходів до реалізації стратегії інноваційного розвитку функціональних підрозділів підприємства в умовах сучасного висококонкурентного середовища. Автором проаналізовано сутність стратегічного інноваційного розвитку як системного підходу до створення, впровадження та комерціалізації нових ідей, технологій і процесів. Визначено, що традиційні підходи до управління ефективністю, базовані на жорстких KPI, створюють бар'єри для інноваційної діяльності. Обґрунтовано, що повний перехід на проєктно-орієнтовані системи типу OKR може призвести до ризиків недосягнення базових операційних показників. Проаналізовано основні виклики впровадження інновацій, включаючи ресурсні обмеження, організаційну інерцію, культурні бар'єри та специфічні проблеми функціональних підрозділів. Розглянуто трансформацію ролі функціональних підрозділів від спеціалізованих центрів експертизи до центрів інноваційної діяльності. Досліджено парадоксальний вплив інновацій на короткострокову ефективність через криву навчання та подвійне навантаження співробітників. Запропоновано комбіновану систему оцінки ефективності, що складається з трьох рівнів: базового (операційна ефективність), розвитку (інновації та зростання) та інтеграційного (стратегічне узгодження). Система базується на принципах дуального фокусу, адаптивності, контекстуальності та мотиваційної узгодженості. Визначено критичні фактори успіху впровадження системи та основні ризики з відповідними способами їх мінімізації. Автором підкреслена важливість збалансованого підходу до управління ефективністю, який поєднує підтримку поточної операційної діяльності з активним впровадженням інноваційних ініціатив через динамічний перерозподіл коригуючих коефіцієнтів між різними компонентами системи та застосування захисних механізмів для забезпечення стабільності критичних процесів.
EN: The article is devoted to the study of approaches to the implementation of an innovative development strategy for the functional units of an enterprise in a highly competitive environment. The author analyzes the essence of strategic innovative development as a systemic approach to the creation, implementation, and commercialization of new ideas, technologies, and processes. The article analyzes the main challenges of implementing innovations, including resource constraints, organizational inertia, cultural barriers, and specific issues of functional units such as functional limitations and priority conflicts. It examines the transformation of functional units from specialized centers of expertise to centers of innovation activity, requiring hybrid management structures that combine traditional hierarchies with project teams and matrix organizations. The paradoxical impact of innovations on short-term performance is explored, particularly relating to learning curve effects and the dual workload of employees who must simultaneously maintain current operations while implementing new approaches. A combined performance evaluation system is proposed, consisting of three levels: basic (operational excellence), developmental (innovation and growth), and integrative (strategic alignment). The proposed system is based on principles of dual focus, adaptability, contextual relevance, and motivational alignment. Critical success factors for implementing the system include top management support, employee involvement in development processes, and gradual implementation approaches, while key risks encompass system complexity, goal conflicts, and misinterpretation of results, each requiring specific mitigation strategies. The author emphasizes the importance of a balanced approach to performance management, combining support for current operational activities with active implementation of innovative initiatives through dynamic redistribution of weight among system components and use of protective mechanisms to ensure stability of critical processes.
