UK: У статті здійснено системний аналіз стратегічних напрямків антикризового розвитку аграрних компаній України в умовах економічної турбулентності, що спричинена широкомасштабними військовими діями, порушенням логістичних ланцюгів, інвестиційним спадом, високим рівнем фінансових ризиків та кліматичними змінами. Обґрунтовано актуальність формування гнучкої, адаптивної системи стратегічного управління, здатної оперативно реагувати на кризові явища та забезпечувати стабільне функціонування аграрного сектору. Особлива увага приділяється аналізу основних викликів, таких як нестача фінансування, нестабільність законодавчого середовища, технологічне відставання, втрата кваліфікованого персоналу, а також екологічні й ринкові загрози. У межах дослідження виокремлено шість ключових напрямів антикризової адаптації: диверсифікація виробництва та ринків збуту; впровадження інноваційних технологій та цифрових рішень; зміцнення фінансової стійкості підприємств; розвиток логістичної інфраструктури; екологізація виробництва та підвищення кліматичної стійкості; розвиток кадрового потенціалу. Визначено практичні інструменти реалізації кожного напряму, що базуються на сучасних підходах до управління ризиками, цифровізації бізнес-процесів, екологічної відповідальності та інтеграції до міжнародних ринків. Зазначено, що реалізація антикризових стратегій вимагає комплексної державної підтримки, спрямованої на фінансування інновацій, удосконалення податкової та регуляторної політики, розвиток інфраструктури та освітніх ініціатив. Такий підхід дозволить створити сприятливе середовище для трансформації українського аграрного бізнесу в умовах постійної невизначеності. Результати дослідження можуть бути використані при розробці прикладних стратегій розвитку аграрних підприємств та державної політики підтримки сільського господарства.
EN: The article provides a comprehensive and systematic analysis of the strategic directions of anti-crisis development for agricultural companies in Ukraine amid growing economic turbulence. This turbulence stems from large-scale military aggression, broken logistics chains, a drastic drop in investment, heightened financial risks, and the accelerating impact of climate change. The relevance of forming a flexible and adaptive system of strategic management, capable of prompt crisis response and sustaining the stable operation of the agricultural sector, is thoroughly substantiated. The study pays particular attention to major challenges faced by the sector, including insufficient financing, legislative and regulatory instability, technological backwardness, a shortage of skilled labor, and increasing environmental and market threats. Based on a detailed review, six key strategic directions for anti-crisis adaptation are identified: diversification of production and sales markets; integration of innovative technologies and digital solutions; strengthening of financial resilience; improvement of logistics infrastructure; promotion of environmentally friendly production and climate resilience; and enhancement of human capital in agribusiness. For each of these directions, the paper proposes practical tools and mechanisms for implementation, grounded in modern approaches to risk management, digital transformation of business processes, environmental sustainability, and international integration. In addition, the article presents a classification of key risk factors that complicate the implementation of anti-crisis programs in agricultural companies. These include financial, operational, regulatory, technological, and environmental risks, each of which requires targeted strategies and institutional support. The identification and systematic analysis of these risks provide a foundation for adaptive decision-making and long-term sustainability in agricultural development. The successful implementation of these strategies, as the article emphasizes, requires strong governmental support — in the form of innovation financing, tax and regulatory reforms, infrastructure development, and educational initiatives. The findings can inform both the development of applied strategies for agricultural enterprises and the formulation of public policy aimed at reinforcing the resilience and global competitiveness of Ukraine’s agrarian sector in times of continued uncertainty.
