UK: У статті досліджено теоретичні підходи до визначення дефініції «стратегічне партнерство» та проаналізовано особливості його формування в України як ключового інструменту зовнішньої політики, спрямованого на забезпечення національної безпеки країни. Окреслено вплив глобалізаційних процесів на трансформацію міждержавних відносин, що зумовлює необхідність координації дій у політичній, економічній, соціальній та культурній сферах задля ефективного реагування на глобальні виклики та побудову стратегічних партнерств. Систематизовано класифікаційні підходи до стратегічного партнерства, зокрема за кількістю учасників, рівнем суб'єктів, ступенем досягнення цілей і сферами суспільного життя. Особливий акцент зроблено на аналізі еволюції нормативно-правової бази України, яка визначає ключові зовнішньополітичні пріоритети та формує механізми взаємодії з провідними міжнародними партнерами. Також значну увагу зосереджено на сучасних напрямах зовнішньополітичної діяльності України, спрямованих на зміцнення стратегічного партнерства, досягнення миру, забезпечення надійних гарантій безпеки та відновлення країни. Зроблено висновок про стратегічне партнерство як механізм довгострокової взаємодії, який сприяє подоланню наслідків війни, забезпеченню сталого розвитку держави та її інтеграції в глобальну систему міжнародних відносин.
EN: The article examines theoretical approaches to the definition of “strategic partnership” as a key instrument of the State's foreign policy. Classification approaches to strategic partnership were generalized by the number of participants, level of subjects, degree of achievement of goals, and spheres of public life. The analysis was carried out on the legal framework of Ukraine, which defines its key foreign policy priorities and mechanisms of cooperation with international partners. Strategic partnership was considered as a mechanism for combining states’ efforts to achieve common goals and counter global challenges. The peculiarities of Ukraine's strategic partnership were studied in the context of its foreign policy activities. It was determined that strategic partnership in the modern sense is a multifaceted phenomenon that covers various aspects of interaction between states. In the scientific literature, there is no single approach to defining this concept; scholars consider strategic partnership as a form of cooperation based on common long-term interests and involving policy coordination in certain areas, and also focus on mutual trust and common values that form the basis of partnerships. In a broad sense, a strategic partnership can include political, economic, military, technological, and cultural cooperation. The article highlights the impact of globalization on the transformation of interstate relations, which requires coordination of actions in the political, economic, social, and cultural spheres. For Ukraine, globalization opens up opportunities to strengthen its position in the international arena through participation in international organizations and initiatives. It was established that Ukraine's key partners are the United States, the United Kingdom, and the EU countries, which play a leading role in supporting the state in times of war. Special emphasis was placed on Ukraine's cooperation with NATO aimed at integration into the Alliance's collective security system. The evolution of legal documents, such as the Law of Ukraine “On the Principles of Domestic and Foreign Policy” and the National Security Strategy of Ukraine, reflects the state's aspirations for European and Euro-Atlantic integration. The signing of the Association Agreement with the EU was a key stage in this process. The analysis concluded that strategic partnership is a fundamental mechanism for strengthening Ukraine's international position, ensuring national security, economic growth, and integration into the collective security system.
