UK: У статті запропоновано концептуальну основу для формування організаційної стійкості як ключового чинника забезпечення сталого розвитку організацій у контексті сучасних глобальних викликів. Особливу увагу приділено інтеграції принципів стійкості в діяльність організацій, незалежно від їх типу, сфери діяльності чи форми власності. Організаційна стійкість визначається як здатність організації адаптуватися до змін, ефективно реагувати на виклики, підтримувати безперервність функціонування та забезпечувати довгострокову конкурентоспроможність. У дослідженні узагальнено сучасні підходи до визначення поняття «організаційна стійкість» та виокремлено її ключові компоненти, такі як готовність, реагування, адаптивність і навчання, що інтегруються в управлінські практики. Підкреслено значення цифрової трансформації, управління людськими ресурсами та корпоративної культури у зміцненні динамічних можливостей організації. Розглянуто роль стійкого мислення як критичного елемента, що забезпечує узгодженість між стратегічними цілями організації та зовнішнім середовищем. Організаційна стійкість представлена як динамічне явище, що формується завдяки синергії стратегічних і операційних чинників. Акцентовано на необхідності проактивного управління ризиками, стратегічної гнучкості та впровадження стійких практик, які сприяють не лише виживанню організацій у кризових ситуаціях, але і їхньому сталому зростанню та операційній досконалості.
EN: The article examines the issue of organizational sustainability as a key factor in ensuring the sustainable development of organizations in the context of modern global challenges. The focus is on the integration of sustainability principles into the activities of organizations, irrespective of their type, industry, or ownership structure. Organizational sustainability is defined as the ability of organizations to adapt to changes, respond effectively to challenges, maintain business continuity, and ensure long-term competitiveness. The study presents a systematic approach to identifying the key components of organizational resilience, including readiness, response, adaptability, and learning, as well as their integration into organizational management practices. Particular attention is paid to the role of digital transformation, human resource management, and corporate culture in strengthening the dynamic capabilities of organizations. The concept of organizational sustainability is explored through socio-economic and eco-social perspectives, emphasizing the relationship between organizational sustainability and the ability to adapt to an unstable external environment. The study emphasizes the need to adopt a holistic management strategy that encompasses all levels of organizational operations, from individual employee capabilities to corporate strategies. The resilience of an organization is portrayed as a dynamic phenomenon formed by the synergy of strategic and operational factors. It is not an absolute measure, but a relative capability influenced by contextual and managerial practices. In addition, the article discusses how an organization's resilience can be enhanced through proactive risk management, strategic flexibility, and the implementation of sustainable practices. The interplay between structural and relational resilience is emphasized, pointing to effective management practices that strengthen organizational resilience. Digital transformation is presented as a dual-purpose tool: enhancing stakeholder engagement and improving environmental scanning capabilities. The findings show that promoting organizational resilience allows organizations not only to survive crises, but also to achieve sustainable growth and operational excellence in the face of ongoing challenges. The integration of sustainable thinking into decision-making processes has been identified as a critical factor for aligning the goals of organizations with external environmental and societal systems. This reflective approach to sustainability is essential for achieving environmental and social sustainability and promoting the long-term viability of the organization.
