UK: У статті розкрито змістовну сутність ключових сценаріїв розбудови у глобальних координатах постнеоліберальної моделі світового економічного порядку, а саме: європейського та американського проєктів, а також Пекінського, Мумбайського та Сеульського консенсусів. Констатовано, що вони принципово відрізняються між собою за пріоритетними напрямами реформування національних економік, а отже – детермінують варіативність моделей реалізації державами стратегій конкурентного розвитку у глобальних координатах. Встановлено, що формування постнеоліберальної моделі світового економічного порядку передбачає суттєве доповнення положень Вашингтонського консенсусу в частині розбудови системи інституцій, здатних ефективно врегульовувати процеси сучасної структуризації глобальних ринків та формування нових їх сегментів. Водночас на регіональному рівні пошук ефективної постнеоліберальної моделі світового економічного порядку передбачає значну активізацію багатосторонніх переговорів між державами щодо його ключових структурних параметрів.
EN: The article reveals the substantive essence of the key scenarios for the development of a post-neoliberal model of the world economic order in global coordinates, namely, the European and American projects, as well as the Beijing, Mumbai and Seoul Consensus. It is stated that they are fundamentally different from each other in terms of the priority areas of reforming national economies, and therefore, they determine a significant variation in the models of implementation by states of competitive development strategies in the context of globalization. It is determined that the development of scenarios for the transition of the world community to a post-neoliberal model of the world economic order is primarily associated with a sharp criticism of the Washington Consensus, which prompts it to develop a number of consensus models of competitive development proposed to less developed countries. The author establishes that the formation of a post-neoliberal model of the world economic order involves a significant addition to the provisions of the Washington Consensus in terms of building a system of institutions capable of effectively regulating the processes of modern structuring of global markets and the formation of new segments thereof. At the same time, at the regional level, the search for an effective post-neoliberal model of the world economic order involves a significant intensification of multilateral negotiations between states on its key structural parameters. It is stated that every country in the world has the right to implement its own unique trajectory of competitive development while achieving such universal strategic priorities as: increasing investment in the development of modern infrastructure, balanced development of national economies, ensuring social protection of the population, achieving a high level of public administration, as well as comprehensive protection of public and private investment and ensuring food security. It is substantiated that in modern conditions, the so-called «tiered» development of the world economic order has the greatest prospects, which involves establishing modes of functioning of individual global networks, markets and sectors of the world economy. It is this theoretical design of the post-neoliberal model of the world economic order that can ensure a deep convergence of economic interests of key actors in international relations.
