UK: У цій статті автори акцентують увагу на кількох ключових проблемах, що виникають у процесі управління та комунікації в кризових ситуаціях, пов'язаних з наданням невідкладної медичної допомоги. Стаття досліджує підходи до управління кризовими ситуаціями у сфері охорони здоров’я України в умовах підвищеної невизначеності та нестабільності. Автори акцентують увагу на важливості ефективної комунікації між медичними установами, урядовими структурами та громадськістю для забезпечення оперативного реагування на надзвичайні ситуації. Стаття розглядає різні аспекти публічного антикризового управління, зокрема планування, організацію ресурсів і координацію дій під час надання невідкладної медичної допомоги. У статті аналізуються інструменти публічного управління, які дозволяють мінімізувати різні наслідки неузгодженості дій між державними установами та медичними закладами. Особлива увага приділяється важливості оперативного прийняття рішень і налагодження комунікаційних зв’язків між державними органами, медичними працівниками та населенням. Також обговорюються можливості застосування міжнародного досвіду у сфері антикризового управління та адаптація його до українських реалій. Висновки статті підкреслюють необхідність реформування системи охорони здоров'я в напрямку посилення її стійкості до криз, покращення механізмів комунікації та впровадження інноваційних управлінських рішень для підвищення ефективності надання невідкладної медичної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій. Стаття підкреслює необхідність швидкого ухвалення рішень, побудови ефективних комунікаційних ланцюгів між медичним персоналом, пацієнтами та іншими зацікавленими сторонами. Особливу увагу приділено викликам, пов'язаним із нестачею ресурсів, обмеженими можливостями системи охорони здоров’я в умовах криз та ролі лідерства у впровадженні змін. У статті також пропонуються рекомендації щодо поліпшення комунікаційних процесів та управлінських підходів, які сприятимуть підвищенню ефективності надання медичної допомоги під час надзвичайних ситуацій, зокрема в умовах війни.
EN: In this article, the authors focus on several key problems that arise in the process of management and communication in crisis situations related to the provision of emergency medical care. The article examines approaches to managing crisis situations in the sphere of health care of Ukraine in conditions of increased uncertainty and instability. The authors emphasize the importance of effective communication between medical institutions, government structures and the public to ensure prompt response to emergency situations. The article examines various aspects of public crisis management, including planning, organization of resources, and coordination of actions during the provision of emergency medical care. The article analyzes the tools of public management, which allow to minimize various consequences of incoherence of actions between state institutions and medical institutions. Special attention is paid to the importance of prompt decision-making and establishment of communication links between state bodies, medical workers and the population. The possibilities of applying international experience in the field of anti-crisis management and its adaptation to Ukrainian realities are also discussed. The conclusions of the article emphasize the need to reform the health care system in the direction of strengthening its resilience to crises, improving communication mechanisms, and implementing innovative management solutions to increase the effectiveness of providing emergency medical care in emergency situations. The article emphasizes the need for quick decision-making, building effective communication chains between medical staff, patients and other stakeholders. Special attention is paid to the challenges associated with the lack of resources, the limited capabilities of the health care system in the context of crises and the role of leadership in implementing changes. The article also offers recommendations for improving communication processes and management approaches that will contribute to increasing the effectiveness of medical care during emergency situations, particularly in wartime.
