UK: У статті розглянуто проблематику визрівання та формування альтернативних центрів геоекономічної напруги, на прикладі Близького Сходу. При цьому робиться суттєвий акцент саме на глобальних економіко-інфраструктурних наслідків локальних конфліктів та зіткнень. Показано, що надійність, безперебійність функціонування торговельних контактів між Заходом та країнами Південно-Східної Азії були
поставлені під загрозу акселерацією конфліктності в секторі Газа. Визначено, що бажання хуситів захистити єдиновірців стало суттєвим каталізатором регіональних і глобальних трансформацій, в тому
числі відобразившись на траєкторіях торговельних потоків. В статті визначено можливі сценарії вирішення ситуації, що склалася, в тому числі внаслідок масштабного будівництва нових залізничних колій в Саудівської Аравії та підключення до інфраструктурних проектів ряду інших країн регіону
EN: The topicality of the article is determined by the examination the issues of maturation and formation of alternative
centers of geo-economic tension, using the example of the Middle East. At the same time, a significant emphasis
is placed on the global economic and infrastructural consequences of local conflicts and clashes. It is shown that
the reliability and uninterrupted functioning of trade contacts between the West and the countries of Southeast
Asia were threatened by the acceleration of the conflict in the Gaza Strip. Moreover, the source of risks was the
ethnic-religious movement of the Houthis, which controls a large part of Yemen. Thus, the desire of the Houthis to
protect co-religionists became a significant catalyst for regional and global transformations, including reflecting on
the trajectories of trade flows. The discussed issues also cover the negative consequences of the complication of
communication routes between Europe and Southeast Asia are analyzed, possible scenarios for solving the current
situation are determined, including through the large-scale construction of new railway tracks in Saudi Arabia and
connection to infrastructure projects of a number of other countries in the region. At the same time, a conclusion is
made about the role of the civilizational factor on the stability and predictability of economic development on a global
scale, when even a small ethnic group can provoke a crisis on a global scale and turn out to be completely insensitive
to external interventions and military strikes. For this purpose, the author suggests not just taking civilizational factors
into account when planning geo-economic actions, but maximally involving their hidden potential when analyzing
and planning the consequences of probable clashes. This is especially true for the Middle East region, which is
currently going through a difficult period of turbulence. In this way, the increase in the potential for conflict and, as a consequence, the growth of the role of the factor of uncertainty in the further development and the state of
commodity markets and their infrastructure is asserted.
