EN: The paper reveals the scope, dynamics, structure and drivers of migration movement in Ukraine before a full-scale
Russian invasion. The low level of wages and limited opportunities for employment with satisfactory conditions and
wages are considered the main pre-war internal economic reasons forcing part of the economically active population
to leave Ukraine primarily for the purpose of employment. Circular migration has become the most widespread type
of labor migration movement for Ukrainians that turned Ukraine into the main source of economic migrants to the
EU. The humanitarian driver arising from the start of military conflict in 2014 is determined as the important factor
of substantial increase of both internal displacement in Ukraine and external migration flows, in particular, from Ukraine to Poland. The spacial analysis showed that Poland took first place among recipient countries of Ukrainian labor force from 2017 to 2021. The research points to the link between the most popular directions of Ukraine’s labor
migration flows before 2022 and the top recipient countries for Ukrainian forced migrants after the war outbreak.
The implications of the research include the design of economic and social policy proposals important for returning Ukrainian forced migrants in the origin country after war.
UK: Ще до гострої міграційної кризи, яку було викликано потоком біженців від війни, Україна була визнана
основним джерелом економічних мігрантів до ЄС. Дослідження міграційного руху в Україні до 2022 року
відіграє важливу роль у поясненні напрямків руху вимушених мігрантів після початку повномасштабної
війни. Стаття розкриває масштаби, динаміку, структуру та рушійні сили міграційного руху в Україні
до повномасштабного російського вторгнення. Низький рівень заробітної плати та обмежені можливості працевлаштування із задовільними умовами й оплатою праці вважаються основними довоєнними
внутрішньо економічними причинами, які змушували частину економічно активного населення залишати Україну переважно з метою працевлаштування. Серед зовнішніх чинників, які сприяли збільшенню
трудової міграції українців, найбільш вагомими визнано зростання попиту на українську робочу силу в
низці країн ЄС, насамперед у Польщі, Чехії та Словаччині, через процес демографічного старіння та
відтік їхньої робочої сили до більш заможних країн, відповідне спрощення процедур і зміни умов працевлаштування українців. Оцінка масштабів, структури та напрямків зовнішньої трудової міграції українців
методологічно є ускладненою через відсутність задокументованих даних, що пояснюється переважно
тимчасовим і циркулярним характером трудової міграції українців. Також Важливим чинником суттєвого зростання як внутрішніх переміщень в Україні, так і зовнішніх міграційних потоків, зокрема з України
до Польщі, визначено гуманітарний драйвер, що виник у зв’язку з початком військового конфлікту у
2014 році. Просторовий аналіз показав, що Польща посіла перше місце серед країн-реципієнтів української робочої сили у 2017–2021 рр. Дослідження вказує на зв’язок між найпопулярнішими напрямками
потоків трудової міграції в Україні до 2022 року та країнами-найбільшими реципієнтами вимушених
мігрантів з України після початку війни. Наслідки дослідження включають розробку пропозицій щодо
економічної та соціальної політики, важливих для повернення українських вимушених мігрантів у країну
походження після війни.
