UK: У статті систематизовано сучасні теоретичні підходи щодо визначення сутності категорії «креативність», розкрито ключові чинники її формування та розвитку в умовах глобалізації. Доведено, що фундаментальні трансформації, яких зазнала світогосподарська система в останні десятиліття, охоплюють радикальні зміни у характері і формах організації економічної діяльності із втратою традиційними відтворювальними факторами виробництва своєї провідної ролі у конкурентному розвитку компаній, держав і цілих регіонів. Утримання ними високих конкурентних позицій на ринку вирішальною мірою визначається креативними ресурсами, котрі хоча й не можуть бути оцінені у традиційних вартісних категоріях, однак активно впроваджуються у процес суспільного відтворення на основі генерування економічними суб’єктами нових креативних ідей та їх масштабної ринкової комерціалізації. Уточнено гносеологічно-психологічну парадигму теоретичного дизайну креативної економіки. Актуалізовано, що різні форми і рівні креативної діяльності репрезентують принципово різні сфери суспільно важливої діяльності (технологічно-інноваційна (винахідництво), фінансово-економічна (підприємництво), мистецька і культурна діяльність), котрі хоча й розвиваються в автономному режимі, однак демонструють високий рівень конвергентності та акселерують розвиток одна одної.
EN: The article systematizes modern theoretical approaches to defining the essence of the category "creativity", reveals the key factors of its formation and development in the conditions of globalization. It is proven that the fundamental transformations that the world economic system has undergone in recent decades include radical changes in the nature and forms of organization of economic activity with the loss of traditional reproductive factors of production of their leading role in the competitive development of companies, states and entire regions. Their retention of high competitive positions on the market is decisively determined by creative resources, which, although they cannot be evaluated in traditional value categories, are actively introduced into the process of social reproduction based on the generation of new creative ideas by economic entities and their large-scale market commercialization. The creative economy makes new demands on the workforce, production infrastructure and institutional environment compared to the industrial economy. This sector is becoming an important strategic tool for revitalization and transformation. The epistemological-psychological paradigm of the theoretical design of the creative economy has been clarified. Despite the lack of a single and generally accepted definition of the category "creativity" within the epistemological-psychological paradigm of the theoretical design of the creative economy, its essential content can be identified as a unique cognitive property of the human mind, thanks to which an individual can carry out socially important activities and generate non-standard solutions based on the combination and synthesis of new ideas and systematic generalization of publicly available data. The dominance of the transdisciplinary level of creativity research at the intersection of art, political economy, philosophy, business activity, technology, education, culture, media and sociology is proven. It has been updated that different forms and levels of creative activity represent fundamentally different spheres of socially important activity (technological and innovative (invention), financial and economic (entrepreneurship), artistic and cultural activity), which, although developing in an autonomous mode, nevertheless demonstrate a high level of convergence and accelerate each other's development.
