UK: Стаття є спробою узагальнити та адаптувати до архітектурної науки цикли досліджень, присвячені проблемі формування національних зелених стандартів у контексті виходу міст та прилеглих регіонів «за межі зростання». Цей підхід ґрунтується на циклах досліджень засад сталого функціонування міст України, проведених фахівцями кафедри інноваційних технологій проектування архітектурного середовища Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова. Результатом цих досліджень стало переконання авторів, що існуючі методи та інструменти адаптації архітектурної складової українських міст до глобальних викликів не повною мірою відповідають вимогам часу. Зокрема, існуючі світові рейтингові системи оцінки впливу архітектури на навколишнє середовище за змістом і формою є дуже потужним чинником формування екопозитивної архітектури, але не відображають усієї картини її впливу на екологію. системи регіонів. З цієї причини ми розпочали дослідження, спрямовані на формування національної системи добровільної екологічної сертифікації будівель на основі «Коефіцієнта екологічного сліду архітектури». Цей коефіцієнт складається як сума коефіцієнтів для всіх елементів об’єкта архітектури і відображає динаміку його функціонування протягом життєвого циклу – від виробництва до вибуття. Завдяки такій зміні системи кредитування стає можливим визначити «Екологічний дефіцит регіону», а через нього – рівень негативного та позитивного впливу об’єктів архітектури на довкілля.
EN: The article is an attempt to generalize and adapt to architectural science the cycles of research devoted to
the problem of national green standards formation in the context of the exit of cities and adjacent regions “beyond
growth”. This approach is based on cycles of research on sustainable functioning principles of Ukrainian cities,
conducted by specialists of the Department of Innovative Technologies in the Design of the Architectural Environment
of O.M. Beketov Kharkiv National University of Urban Economy. Results of these researches was the authors'
conviction that the existing methods and tools for adapting the architectural component of Ukrainian cities to global
challenges do not fully meet the requirements of the time. In particular, the existing world rating systems for assessing
the impact of architecture on the environment in terms of content and form are a very powerful factor in the formation of eco-positive architecture, but do not reflect the whole picture of its impact on the ecological systems of regions. For
this reason, we have launched research aimed at the formation of a national system of voluntary environmental
buildings’ certification, based on the “Coefficient of the Ecological Footprint of Architecture”. This coefficient is
compiled as the sum of the coefficients for all elements of an architectural object and reflects the dynamics of its
functioning during the life cycle – from production to disposal. Thanks to such a change in the lending system, it
becomes possible to determine the “Environmental deficit of the region” and, through it, the level of negative and
positive impact of architectural objects on the environment.
