Abstract:
UK: Вуглець є неминучою домішкою у високолегованих сталях і має
визначальний негативний вплив на корозійну стійкість великокутових границь
зерен (ГЗ), отже, на стійкість проти міжкристалітної корозії (МКК) Це
зумовлено тим, що основною причиною виникнення МКК є виділення на ГЗ
при сенсибілізації сталей (відпуску, зварюванні, тривалій експлуатації при
температурах 450...800° С), – карбідів хрому і молібдену, зумовлене низькою
розчинністю вуглецю в аустеніті за таких температур (до 0.005 %) що
значно нижче, ніж вміст С у промислових сталях. Для зниження вуглецю
розроблено спеціальні металургійні процеси, які дозволяють отримувати сталі
з ультра низьким його вмістом (наприклад, 304 ELC і 316 ELC (ELC – extra low
carbon)) і підвищеною стійкістю проти МКК. Але їх використання здорожчує
металопродукцію, тому актуальним є науково обґрунтоване визначення
оптимального допустимого вмісту С для кожної конкретної марки сталі, що
забезпечує її гарантовану стійкість проти МКК після сенсибілізації.