Захисні споруди цивільного захисту стан і перспективи використання

Abstract

UK: Постановка проблеми. Серед існуючих способів і засобів захисту населення найефективнішим, є використання захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту). Проте із набуттям Україною незалежності, роздержавленням підприємств і приватизацією об’єктів нерухомості, загальною економічною депресією і відсутністю коштів для підтримання в належному стані захисних споруд, їхній стан суттєво погіршився. Більшість сховищ та ПРУ пограбовані, затоплені ґрунтовими або стічними водами, не мають належної системи життєзабезпечення, в них відсутня герметизація, оголовки евакуаційних виходів повністю або частково зруйновані. Близько 16% захисних споруд приватизовано, що ставить під сумнів можливість їх використання за основним призначенням, решта знаходяться в державній та комунальній власності. Мета дослідження – розглянути проблеми використання за основним призначенням наявного фонду захисних споруд цивільного захисту з урахуванням вимог чинного українського законодавства. Виклад основного матеріалу. Кодекс цивільного захисту України обмежує коло осіб, які підлягають укриттю в захисних спорудах, за принципом «персонал – населення». Так, укриттю в сховищах підлягає лише персонал суб’єктів господарювання (найбільш чисельна зміна), для укриття ж населення сховища не передбачаються. Виключення становлять лише хворі, що знаходяться в закладах охорони здоров’я, які не можуть бути евакуйовані у безпечне місце. Натомість швидкоспоруджувані захисні споруди разом зі спорудами подвійного призначення та найпростішими укриттями призначені для укриття населення міст і населених пунктів, причому не всього населення, а лише тієї його частини, яка не підлягає евакуації у безпечне місце. У протирадіаційних укриттях передбачено переховування як персоналу суб’єктів господарювання, так і населення міст, в тому числі й населення, евакуйованого з інших небезпечних районів. Однак навіть якщо сховище на непрацюючому підприємстві можна відновити, використовувати його для захисту населення проблематично, оскільки підприємство, як правило, знаходиться за межами міста у промисловій зоні, до того ж виникає юридична колізія стосовно правомочності використання його пересічними громадянами. Висновки. Пріо-ритетним напрямком наукових досліджень слід вважати проектування й виготовлення ефективних ресурсозберігаючих конструкцій швидкоспоруджуваних захисних споруд як об’єктів, призначених для захисту широкого загалу населення у випадку виникнення надзвичайних ситуацій.

RU: Постановка проблемы. Среди существующих способов и средств защиты населения эффективным является использование защитных сооружений гражданской обороны (гражданской защиты). Однако с обретением Украиной независимости, разгосударствлением предприятий и приватизацией объектов недвижимости, общей экономической депрессией и отсутствием средств для поддержания в надлежащем состоянии защитных сооружений, их состояние существенно ухудшилось. Большинство убежищ и противорадиационных укрытий разграблены, затоплены грунтовыми или сточными водами, не имеют надлежащей системы жизнеобеспечения, в них отсутствует герметизация, оголовки эвакуационных выходов полностью или частично разрушены. Около 16% защитных сооружений приватизировано, что ставит под сомнение возможность их использования по основному назначению, остальные находятся в государственной и коммунальной собственности. Цель исследования – рассмотреть проблемы использования по основному назначению имеющегося фонда защитных сооружений гражданской обороны с учетом требований действующего украинского законодательства. Изложение основного материала. Кодекс гражданской защиты Украины ограничивает круг лиц, которые подлежат укрытию в защитных сооружениях, по принципу «персонал - население». Так, укрытию в убежищах подлежит только персонал субъектов хозяйствования (наиболее многочисленная смена), для укрытия же населения убежищ не предусматривается. Исключение составляют лишь больные, которые находятся в учреждениях здравоохранения, которые не могут быть эвакуированы в безопасное место. Для укрытия населения городов и населенных пунктов Кодекс предлагает использовать быстровозводимые защитные сооружения вместе с сооружениями двойного назначения и простейшими укрытиями, причем не всего населения, а лишь той его части, которая не подлежит эвакуации в безопасное место. В противорадиационных укрытиях предусмотрено укрытия как персонала субъектов хозяйствования, так и населения городов, в том числе и населения, эвакуированного из других опасных районов. Однако даже если убежище на неработающем предприятии можно восстановить, использовать его для защиты населения проблематично, поскольку предприятие, как правило, находится за пределами города в промышленной зоне, к тому же возникает юридическая коллизия относительно правомочности использования его рядовыми граждана-ми. Выводы. Приоритетным направлением научных исследований следует считать проектирование и изготовление эффективных ресурсосберегающих конструкций быстровозводимых защитных сооружений как объектов, предназначенных для защиты широких масс населения в случае возникновения чрезвычайных ситуаций.

EN: Formulation of the problem. Among the existing ways and means of protecting the population, the most effective is the use of protective structures of civil defense. After the war, construction of defensive structures was a massive practice and was regulated by building codes at the time as a mandatory element of potentially hazardous industrial facilities and public buildings, hospitals, schools etc. However, with the acquisition of Ukraine's independence, deregulation and privatization of enterprises of real estate, general economic depression and lack of funds for maintenance of the protective structures, their condition significantly deteriorated. Most shelters and radiationproof shelters are robbed or flooded have no proper support system, they have no sealing, headroom; emergency exits are completely or partially destroyed. About 16% of defense structures are privatized, which casts doubt on the possibility of their use for the primary purpose, the rest belong to state and communal property. Purpose of the study. The purpose of the article is to consider the problems of the existing protective structures of civil protection and use for the primary purpose in accordance with the requirements of modern Ukrainian legislation. Statement of the base material. The current legislation defines sealed shelter as a protective structure in which over time an appropriate conditions that exclude the impact of hazards arising from the emergency, military (combat) operations and terrorist acts can be maintained. Instead, radiation-proof shelter is an unsealed compartment which creates conditions that exclude the impact of ionizing radiation in case of radioactive contamination areas. Prefabricated shelter is a protective structure that can be built from certain constructions in a short time to protect people from the effects of means of destruction during the special period. It is clear that to ensure normal life of people in shelters, the latter can take only a limited number of people. Therefore, the main characteristic of such constructions is their capacity, which depends on the amount and area of the main premises. So the law clearly regulates exactly what categories of people can use different defense structures. Therefore only the personnel of the economic entity (the most numerous shift). Shelter is not expected to shelter the general civil population. The exception comprise only the patients of health care institutions that cannot be evacuated to safety. As for the prefabricated shelters, in Ukraine they practically do not exist, because according to the legislation, they should be constructed only in times of national emergency, which had not been declared since a long time. Сonclusions. Since shelters for population are not provided, and the use of radiation-proof shelters is limited, the priority in research should be given to design and manufacturing of resource-efficient pre-fabricated shelters as objects designed to protect the general civil population in case of emergencies.