Methods for achievment of energy efficiency targets: Analysis of experience in the EU

Abstract

EN: Purpose. The purpose of the presented research is to discuss the key directions for the reformation of energy management in support of sustainable development policy implementation under conditions of transitional economy. In accordance with this aim the following objectives were formulated: 1) to analyse the experience of the EU and European countries, which have implemented the energy efficiency concept; 2) to identify the main methods for the implementation of energy efficiency concept in a transitional economy; 3) to suggest conceptual approaches for balancing targets of energy saving and economic growth in Ukraine. Methodology. The main arguments in the article are developed by analysing scientific papers on the issue of energy efficiency in the context of sustainable development, through comparative analysis of statistics in the area of energy consumption, energy efficiency and economic growth in various regions and countries, and by analysing experience of different countries in this field, Germany in particular. Conclusions. This article analyses the relationship between energy intensity and GDP growth, reviews the contemporary model for energy efficiency in the EU and studies differences between energy policies in various regions and the EU. The system approach allows to identify the main methods and measures that ensure the effectiveness of energy policy in Germany, which can be considered as useful for Ukraine. Originality. The study reviewed and analysed the main methods and measures that ensure the effectiveness of energy policy in Germany, including the domains of regulatory policy, funding, market instruments. Practical value. The proposed system of methods and measures may be useful for the planning of actions towards strengthening the capacity of energy efficiency in the conditions of the transition economy.

UK: Мета. Мета дослідження полягає у визначенні ключових напрямків реформування енергетичного менеджменту в підтримку здійснення політики сталого розвитку в умовах перехідної економіки. У відповідністю з цією метою, були сформульовані наступні дослідницькі завдання: 1) проаналізувати досвід ЄС і європейських країн, які пройшли шлях імплементації концепції енергоефективності; 2) визначити основні способи реалізації концепції енергоефективності в умовах перехідної економіки; 3) запропонувати концептуальні підходи до збалансування цілей зниження споживання енергії та економічного зростання в Україні. Методика . Основні аргументи у статті розроблені на основі аналізу наукових праць з проблем енергоефективності в контексті сталого розвитку, порівняння статистики в області енергоспоживання, енергоефективності та економічного зростання в різних регіонах і країнах, аналізу досвіду різних країн, особливо в Німеччині. Результати. У статті аналізується взаємозв ’язок між енергоємністю і зростанням ВВП, розглядає сучасну модель ЄС у галузі енергоефективності, вивчає відмінності енергетичної політики в різних регіонах та ЄС. Системний підхід дозволяє виявити основні методи і заходи, що забезпечують ефективність енергетичної політики в Німеччині, що корисні для України. Наукова новизна. У дослідженні проаналізовано основні методи і заходи, що забезпечують ефективність енергетичної політики в Німеччині, у тому числі таких областях, як регуляторна політика, фінансування, ринкові інструменти. Практична значимість. Запропонована система методів і заходів можуть бути корисними для планування дій, спрямованих на зміцнення потенціалу енергоефективності в умовах перехідної економіки.

RU: Цель. Цель исследования состоит в определении ключевых направлений реформирования энергетического менеджмента в поддержку осуществления политики устойчивого развития в условиях переходной экономики. В соответствие с этой целью, были сформулированы следующие исследовательские задачи: 1) проанализировать опыт ЕС и европейских стран, которые прошли путь имплементации концепции энергоэффективности; 2) определить основные способы реализации концепции энергоэффективности в условиях переходной экономики; 3) предложить концептуальные подходы для сбалансирования целей снижения потребления энергии и экономического роста в Украине. Методика. Основные аргументы в статье разработаны на основе анализа научных работ по проблемам энергоэффективности в контексте устойчивого развития, сравнения статистики в области энергопотребления, энергоэффективности и экономического роста в различных регионах и странах, анализа опыта различных стран, особенно в Германии. Результаты. В статье анализируется взаимосвязь между энергоемкостью и ростом ВВП, рассматривается современная модель ЕС в области энергоэффективности, изучаются различия энергетической политики в различных регионах и ЕС. Системный подход позволяет выявить основные методы и меры, обеспечивающие эффективность энергетической политики в Германии, которые полезны для Украины. Научная новизна. В исследовании проанализированы основные методы и меры, обеспечивающие эффективность энергетической политики в Германии, в том числе таких областях, как регуляторная политика, финансирование, рыночные инструменты. Практическая значимость. Предложенная система методов и мер может быть полезна для планирования действий, направленных на укрепление потенциала энергоэффективности в условиях переходной экономики.