Цифровізація та нові ризики: як технології змінюють природу фінансових криз

Abstract

UK: У статті досліджено трансформацію природи фінансових криз під впливом цифровізації та стрімкого розвитку технологій. Показано, що інтеграція цифрових інструментів у банківську діяльність, платіжні системи та ринки капіталу одночасно підвищує ефективність фінансових операцій і формує нові канали системного ризику. На основі порівняльного аналізу криз 1984, 2008 та 2023 рр. обґрунтовано дві ключові гіпотези: прискорення відтоку ліквідності через цифрові канали доступу до коштів та посилення синхронізації поведінки вкладників під впливом соціальних мереж. Показано, що поєднання технологічної доступності ліквідності та інформаційної взаємозалежності спричинило появу феномену «bank sprint», який суттєво скорочує часовий горизонт регуляторного реагування. Окрему увагу приділено ролі штучного інтелекту у формуванні алгоритмічної монокультури, що знижує різноманітність ринкових стратегій і підсилює системну крихкість. Доведено, що цифровізація створює структурний парадокс: вона одночасно підвищує операційну стійкість фінансової системи та робить її більш вразливою до миттєвих шоків. Запропоновано напрями модернізації регуляторної архітектури, зокрема впровадження механізмів штучного уповільнення транзакцій, моніторингу в реальному часі та посилення вимог до цифрової операційної стійкості. Результати дослідження підкреслюють необхідність переосмислення підходів до управління ризиками в умовах цифрової економіки та формування нових інструментів макропруденційної політики.

EN: The article provides a comprehensive study of the fundamental transformation of the nature of financial crises in the conditions of rapid digitalization of the global economy. It is shown that technological changes not only modify the toolkit of financial transactions, but also radically change the dynamics, speed and mechanisms of the spread of crisis phenomena. Special attention is paid to the evolution of banking panics: from traditional physical queues near branches to the phenomenon of "bank sprint", characterized by instantaneous, synchronized and mass withdrawal of liquidity through digital channels. This form of panic differs significantly from classical models in that the time lag between the appearance of negative information and the reaction of depositors is reduced from days or hours to minutes, which significantly complicates the possibilities of regulatory intervention. Based on historical analysis of the collapse of Continental Illinois (1984) and Silicon Valley Bank (2023), it is demonstrated that the digitalization of financial services combined with information synchronization through social networks creates conditions for an exponential acceleration of the spread of financial shocks. Particular attention is paid to new systemic risk vectors in the decentralized finance sector (DeFi), in particular the problem of the absence of automatic market fuses (circuit breakers) and threats of algorithmic cascading liquidations by smart contracts. The influence of artificial intelligence and large language models on market behavior, which contributes to the emergence of the "digital herding" effect, is considered. The need to change the regulatory paradigm is substantiated: the transition from static liquidity standards to dynamic management of operational stability. In this context, the unique experience of the Ukrainian Power Banking network was analyzed, which ensured the continuity of financial services in the conditions of large-scale crisis challenges caused by war and energy attacks. It is shown that the creation of a physically and energetically autonomous infrastructure of bank branches can be an effective tool for increasing the operational stability of the financial system.