Socio-economic consequences of labor migration of Ukrainians in the conditions of war

Abstract

EN: Migration processes have accompanied human civilization throughout its history. People have traveled long distances in search of better living conditions, transporting their families, tools, personal belongings, and acquired knowledge. Over time, a separate type of labor migration was formed, driven by the desire to find more favorable employment conditions outside of their home countries. Various factors encourage people to look for work in other cities, regions, or countries, including a limited number of vacancies, economic, political, environmental, or social crises at home, and the possibility of receiving higher pay for similar work elsewhere. The migration of the Ukrainian population has a significant impact not only on the country's economy as a whole but also on its individual regions. One of the most tangible positive effects is the inflow of foreign currency, which contributes to the stability of the national currency, improves the country's balance of payments, and ensures household consumer spending. In addition to financial income, migrants return with new skills and knowledge that can potentially be used for Ukraine's development. However, labor migration also causes an outflow of skilled labor and intellectual elite abroad. This leads to an imbalance in the labor market, inefficient use of public resources, deepening income inequality, and increased inflation. Since the outbreak of hostilities in Ukraine, the geography of labor migration has undergone significant changes, shifting to the West. Before 2014, the most popular countries for employment were Russia and Belarus; today, they are Poland, Romania, Hungary, Slovakia, Germany, the Czech Republic, Bulgaria, Italy, Turkey, France, and Spain. EU countries actively accepted Ukrainian workers, and after February 24, 2022, they simplified employment procedures for refugees. Many countries have introduced new employment conditions that greatly facilitate the hiring process and allow people forced to flee their homes due to the war to support themselves without relying solely on humanitarian aid. Given this situation, the state needs to develop a set of measures to encourage the return of labor migrants to Ukraine and ensure adequate social protection for those who have been victims of fraud or have suffered while working abroad. It is important to introduce an effective migration policy regulating labor migration processes. Creating new jobs with decent working conditions and an increase in real incomes will also contribute to the return of migrants.

UK: Міграційні процеси супроводжують людську цивілізацію протягом усієї її історії. У пошуках кращих умов життя люди долали значні відстані, перевозячи свої родини, знаряддя праці, особисті речі та набуті знання. З часом сформувався окремий вид міграції – трудова, зумовлена прагненням знайти більш вигідні умови працевлаштування за межами рідних місць. Різноманітні фактори спонукають людей шукати роботу в інших містах, регіонах чи країнах, серед яких: обмежена кількість вакансій, економічні, політичні, екологічні або соціальні кризи на батьківщині, а також можливість отримувати вищу оплату за аналогічну роботу в іншому місці.Трудова міграція українського населення має значний вплив не тільки на економіку держави в цілому, але й на окремі її регіони. Одним із найбільш відчутних позитивних наслідків є надходження іноземної валюти, що сприяє стабільності національної валюти, покращенню платіжного балансу країни та забезпеченню споживчих витрат домогосподарств. Крім фінансових надходжень, мігранти повертаються з новими навичками та знаннями, які потенційно можуть бути використані для розвитку України. Проте, трудова міграція також спричиняє відтік кваліфікованої робочої сили та інтелектуальної еліти за кордон. Це призводить до дисбалансу на ринку праці, неефективного використання державних ресурсів, поглиблення нерівності в доходах населення та зростання інфляційних процесів. З початком воєнних дій в Україні географія трудової міграції зазнала суттєвих змін, змістившись у західному напрямку. Якщо до 2014 року найбільш популярними країнами для працевлаштування були Росія та Білорусь, то наразі це Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина, Німеччина, Чехія, Болгарія, Італія, Туреччина, Франція та Іспанія. Країни Європейського Союзу активно приймали українських працівників, а після 24 лютого 2022 року спростили процедури працевлаштування для біженців. У багатьох державах було запроваджено нові умови прийому на роботу, що значно полегшують процес найму та дозволяють людям, які змушені були покинути свої домівки через війну, забезпечувати себе, не покладаючись виключно на гуманітарну допомогу. Враховуючи цю ситуацію, державі необхідно розробити комплекс заходів для стимулювання повернення трудових мігрантів в Україну та забезпечити належний соціальний захист для осіб, які стали жертвами шахрайства або постраждали під час роботи за кордоном. Важливо запровадити ефективну міграційну політику, яка б регулювала процеси трудової міграції. Сприятиме поверненню мігрантів також створення нових робочих місць з гідними умовами праці та підвищенням рівня реальних доходів громадян.