Please use this identifier to cite or link to this item: http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/1483
Title: Філософія в архітектурі: сучасний погляд
Other Titles: Философия в архитектуре: современнный подход
Philosophy in architecture: a modern view
Authors: Гребінник, Тетяна Олексіївна
Гребенник, Татьяна Алексеевна
Grebinnyk, Tatiana
Білополий, Віктор Васильович
Белополый, Виктор Васильевич
Bilopolyi, Viktor
Плаксіна, Оксана Іванівна
Плаксина, Оксана Ивановна
Plaksina, Oksana
Keywords: філософія і архітектура
мова архітектури
семіотика формоутворення
онтологія в архітектурі
ідеальне і матеріальне
синтез мистецтв
философия и архитектура
язык архитектуры
категории формы и пространства
онтология в философии и архитектуре
идеальное и материальное
синтез искусств
philosophy and architecture
language of architecture
semiotics of morphogenesis
ontology in architecture
concepts of ideal and material
synthesis of arts
Issue Date: Dec-2018
Citation: Гребінник Т. О. Філософія в архітектурі: сучасний погляд / Т. О. Гребінник, В. В. Білополий, О. І. Плаксіна // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. – 2018. – № 6. – С. 83-88.
Abstract: UK: Постановка проблеми. У зв’язку з реформуванням вищих навчальних закладів в Україні відсутні навчальні та дослідні матеріали, що можуть допомогти системно та послідовно виявити на стадії проектного дослідження зв’язок між функцією, формоутворенням та культурологічно-філософськими особливостями контексту архітектурного середовища міста. Мета статті ‑ теоретично встановити факт паралельного історичного розвитку та нероздільної категоріальної, естетичної, етичної цілісності теоретичних і практичних категорій філософії та архітектури. Виклад матеріалу. Актуальність роботи на разі полягає в тому, що доводиться необхідність поглибленого вивчення філософських проблем в підготовці майбутніх архітекторів. Обидві дисципліни охоплюють майже всі області людського досвіду, починаючи із жрецької мудрості стародавнього світу, з первісного символізму. Крім того, обидві сфери діяльності і мислення самостійно, не перетинаючись, обґрунтовують свою методологію і логіку передачі досвіду. Онтологічний аспект дослідження полягає у прийнятому апріорно положенні: кожен зодчий свідомо чи несвідомо, в міру сил і таланту, керується метою, зазначеною в самому імені його професії, прагне представити у своєму творі максимально виражену і розгорнуту картину світобудови. Саме ця цільова установка служить стрижнем для всієї множини смислів архітектури, пружиною для її становлення і розгортання. Гносеологічний аспект випливає з онтологічного аспекту. У цьому аспекті розкриваються зміст і логіка становлення і розгортання архітектурного простору й архітектурної форми. Культура дає численні свідчення про тісні органічні зв'язки філософії і архітектури. Не випадково самі архітектори схильні називати архітектуру застиглою у камені філософією свого часу, як це робить, наприклад, Ле Корбюзьє. Точки зіткнення філософії та архітектури різноманітні. Велика роль належить особистим творчим контактам людей мистецтва з філософами. Рівень освоєння курсу визначається вмінням магістрантів орієнтуватися в сучасних філософських школах і напрямах, навичками читання філософської літератури, це вміння формується на загальному курсі з філософії. Але цих навичок недостатньо для підвищення теоретичної і категоріальної культури майбутніх архітекторів. Потрібне більше осмислення та розуміння ролі і місця архітектури й архітектора у світі, в сучасному житті, усвідомлення небезпеки перетворення архітектури на чисту формотворчість, байдужу до сучасних гуманітарних загальнолюдських і національних цінностей. Висновок. Виявляється, що архітектуру неможливо відокремити від її способу формувати світ за поглядами цілих поколінь архітекторів. Тобто формується світогляд епохи, який базується на досягненнях світу, і саме тому філософія прийняла на себе образ архітектури і прагнула досягти її подоби. Так виникає фундаментальна амбівалентність філософії щодо архітектури, без якої філософія не може працювати.
RU: Постановка проблемы. Статья посвящена решению той задачи чтобы найти сходство в архитектуре постмодернизма и философии мистицизма периода постмодерна. Анализ исследований и публикаций показал наличие материалов в этом отношении. Архитектурный постмодернизм и философский мистицизм сходятся в отношении репрезентации утопичности. Цель исследования – раскрыть архитектуру постмодерна как своеобразный субъективный фактор проэктирования и строительства утопий в округе отношения к утопиям философского мистицизма, мистицизма как проэктирования и приобретения высших состояний сознания искуственными методами. Выводы. Архитектура постмодернизма и философский мистицызм периода постмодерна сходятся на том, что создают структурное пространство ударяясь к максимальной свободе и простоте, демонстрируя телесность человеческого сознания, сознания не утяжелённого специальными практическими методами, методами продуцирующими «Высшее», высшее состояние.
EN: Formulation of the problem. The article is devoted to solving that problem in order to find similarities in the architecture of postmodernism and the philosophy of mysticism of the postmodern period. Analysis of studies and publications is showed the availability of materials in this regard. Architectural postmodernism and philosophical mysticism coincide in the representation of utopianism. The purpose of the study is to reveal the postmodern architecture as a peculiar subjective factor in the designing and construction of utopias in the district of attitudes towards utopias of philosophical mysticism, mysticism as the designing and obtaining higher states of consciousness by artificial methods. Conclusions. The architecture of postmodernism and the philosophical mysticism of the postmodern period converge on the fact that they create structural space by striking to the maximum freedom and simplicity, demonstrating the embodiment of human consciousness, consciousness not weighted by special practical methods, methods producing the “Highest”, highest state.
URI: http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/1483
Other Identifiers: http://visnyk.pgasa.dp.ua/article/view/174516
DOI: https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.261218.89.453
Appears in Collections:№ 6

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Grebinnyk.pdf293,08 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.