DSpace Repository

Зовнішньоторговельні відносини України з Китаєм: виклики для національних економічних інтересів

Show simple item record

dc.contributor.author Іванов, Євген Іванович
dc.contributor.author Ivanov, Yevhen
dc.date.accessioned 2021-04-29T10:41:22Z
dc.date.available 2021-04-29T10:41:22Z
dc.date.issued 2021-02
dc.identifier http://www.prostir.pdaba.dp.ua/index.php/journal/article/view/804
dc.identifier DOI: https://doi.org/10.32782/2224-6282/166-1
dc.identifier.citation Іванов Є. І. Зовнішньоторговельні відносини України з Китаєм: виклики для національних економічних інтересів / Є. І. Іванов // Економічний простір. – 2021. – № 166. – С. 7-11 en_US
dc.identifier.uri http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/6312
dc.description.abstract UK: У статті розглядаються ключові виклики для української економіки, спричинені інтенсифікацією зовнішньої торгівлі з Китаєм у 2020 році, коли експорт України до КНР зріс на 98 відсотків. Проаналізовано динаміку та основні структурні зрушення в торгівлі UA-CN. Досліджено структуру двосторонніх торгових потоків між сторонами за ступенем обробки та доданою вартістю. Виявлено, що експорт України до Китаю складається переважно із сировини та продуктів первинної переробки: мінеральних продуктів (залізної руди), злаків (кукурудзи), соняшникової олії та її залишків, чорних металів тощо. Імпорт з Китаю в Україну складається переважно від електричних машин, механічних приладів, швейних виробів, хімічних продуктів, заліза та сталі тощо. Проведено порівняльний аналіз товарної структури експорту України до КНР та до ЄС. Аналіз показує, що, незважаючи на домінування традиційних товарів із низькою доданою вартістю в загальному експорті України, частка складних промислових товарів в експорті до ЄС набагато більша, ніж в експорті до Китаю. Обґрунтовано, що торгівля з Китаєм значною мірою визначає сировинну спрямованість міжнародної спеціалізації України, тоді як експорт до розвинутих країн характеризується відносно більшою часткою проміжних та споживчих товарів. Для підвищення ефективності зовнішньої торгівлі України вважається, що найкращим варіантом є зосередження на зменшенні залежності від імпорту з Китаю шляхом розвитку внутрішнього виробництва відповідних споживчих товарів та збільшення експортних потоків до розвинених країн. Доцільність відмови України від участі у проекті "Новий шовковий шлях" аргументується на користь використання переваг стратегії найближчого скорочення, що відкриває можливість замінити китайські споживчі товари на ринку ЄС на українські за угодою про асоціацію між ЄС та Україною. У статті коротко розглядаються деякі випадки успішної реалізації цієї стратегії українським бізнесом, зокрема запуск експорту побутових приладів (електротермічних кавоварок та чайників, електричних бритв, пральних машин, електронагрівачів) до ЄС. en_US
dc.description.abstract EN: The article looks into key challenges for Ukrainian economy caused by foreign trade intensification with China in 2020 when Ukraine’s exports to PRC increased by 98 per cent. The dynamics and main structural shifts in the UA-CN trade are analyzed. The structure of bilateral trade flows between the parties by degree of processing and value added is explored. It is revealed that Ukraine’s exports to China consists predominantly from raw materials and products of primary processing: mineral products (iron ore), cereals (maize), sunflower oil and its residues, ferrous metals, etc. The imports from China to Ukraine consists mainly from electrical machinery, mechanical appliances, articles of apparel, chemical products, iron and steel, etc. Comparative anal-ysis of the commodity structure of Ukraine’s exports to PRC and to the EU is conducted. The analysis shows that, despite domi-nance of traditional and low value added goods in Ukrainian overall exports, the share of sophisticated manufactured goods in exports to the EU is much larger than in exports to China. It is substantiated that trade with China largely determines the raw material orientation of Ukraine's international specialization, while exports to developed countries are characterized by a rela-tively higher share of intermediate and consumer goods. To increase the efficiency of Ukraine’s foreign trade, it is considered that the best option is to focus on reducing dependence on imports from China by developing domestic production of appropriate consumer goods and increasing export flows to developed countries. The expediency of Ukraine's refusal to participate in the New Silk Road project is argued in favor of using the benefits of nearshoring strategy, which opens the opportunity to replace Chinese consumer goods in the EU market with Ukrainian ones under the EU-UA association agreement. The article briefly surveys some cases of successful implementation of this strategy by Ukrainian business, in particular the launch of exports of household appliances (electro-thermic coffee and tea makers, electric razors, washing machines, electric heaters) to the EU
dc.language.iso uk en_US
dc.publisher ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури" en_US
dc.subject Китай en_US
dc.subject зовнішня торгівля en_US
dc.subject Новий Шовковий шлях en_US
dc.subject під'їзд en_US
dc.subject експорт en_US
dc.subject імпорт en_US
dc.subject China
dc.subject foreign trade
dc.subject expor
dc.subject impor
dc.subject New Silk Ro
dc.subject nearshorin
dc.title Зовнішньоторговельні відносини України з Китаєм: виклики для національних економічних інтересів en_US
dc.title.alternative Foreign trade relations of Ukraine and China: challenges for the national economic interests en_US
dc.type Article en_US


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Advanced Search

Browse

My Account