Дослідження вимог до інформаційно-аналітичної складової визначення техногенного ризику

Abstract

UK: Мета. Метою дослідження є вдосконалення інформаційно-аналітичної складової визначення техногенних ризиків для системи реагування на надзвичайні ситуації (НС). Методика. За основу прийнято факторний аналіз, який є найбільш зручним інструментом при дослідженні процесів впливу ініціюючих чинників на показники техногенного ризику і розвиток НС, за допомогою якого можна вирішити завдання по визначенню закономірностей, що існують під впливом внутрішніх і зовнішніх причин. Результати. Показано, що проблема визначення об’єктивних кількісних показників стану техногенного ризику і надійності функціонування системи «людина-машина-середовище» є актуальною та пов’язаною з удосконаленням існуючих методів і засобів на основі однакового і зрозумілого в практичних умовах, незалежно від специфіки виробництва, системного підходу. Останній повинен базуватися на оцінці ризику, не тільки як на методі управління безпекою, а і як на засобі впровадження розроблених заходів з попередження, зменшення або ліквідації шкідливих та небезпечних виробничих чинників (ШНВЧ). Але і він потребує удосконалення та спрощення шляхом розробки і використання критеріїв визначення ШНВЧ для оцінки соціальної та економічної ефективності заходів у зазначеній системі управління ризиками, які повинні обов’язково враховуватись у виробничих умовах. Наукова новизна. Доведено, що розвиток і удосконалення методів аналізу і оцінки ризиків полягає не тільки у вилученні з них незначних за впливом ШНВЧ, а і досконалому розгляді ризик утворюючих чинників і механізмів виникнення НС. Показано, що вдосконалення підходів до оцінки ризику повинно здійснюватись на загальному показнику, який дозволить порівнювати дію ШНВЧ, що мають різну природу виникнення з носіями у вигляді різних видів енергії, з урахуванням у загальних наслідках внеску або вагової частки окремих чинників і визначенням інтегрованого ступеня небезпеки технічної системи. Практична значимість. Впливом ініціюючих чинників удосконалюється інформаційно-аналітична складова визначення техногенного ризику для системи реагування на НС, що спрощує розкриття механізму формування причинно-наслідкових взаємозв’язків процесу виникнення і зміни ризику, дозволяє прогнозувати його показники і обґрунтовувати заходи з мінімізації їх значень.

RU: Цель. Целью исследования является совершенствование информационно-аналитической составляющей определения техногенных рисков для системы реагирования на чрезвычайные ситуации (ЧС). Методика. За основу принят факторный анализ, который является наиболее удобным инструментом при исследовании процессов воздействия инициирующих факторов на показатели техногенного риска и развитие ЧС, позволяет решить задачу по определению закономерностей, существующих под влиянием внутренних и внешних факторов. Результаты. Показано, что проблема определения объективных количественных показателей состояния техногенного риска и надёжности функционирования системы «человек-машина-среда» является актуальной и связанной с совершенствованием существующих методов и средств на основе одинакового и понятного в практических условиях, независимо от специфики производства, системного подхода. Последний должен базироваться на оценке риска, не только как на методе управления безопасностью, но и как на средстве внедрения разработанных мероприятий по предупреждению, уменьшению или ликвидации вредных и опасных производственных факторов (ВОПФ). Но и он требует усовершенствования и упрощения путём разработки и использования критериев определения ВОПФ для оценки социальной и экономической эффективности мероприятий в указанной системе управления рисками, которые должны обязательно учитываться в производственных условиях. Научная новизна. Доказано, что развитие и совершенствование методов анализа и оценки рисков заключается не только в изъятии из них незначительных по влиянию ОВПФ, а и совершенном рассмотрении риск образующих факторов и механизмов возникновения ЧС. Показано, что совершенствование подходов к оценке риска должно осуществляться на общем показателе, который позволит сравнивать действие ОВПФ, имеющих различную природу возникновения с носителями в виде различных видов энергии, с учётом в общих последствиях взноса или весовой доли отдельных факторов и определением интегрированной степени опасности технической системы. Практическая значимость. Влиянием инициирующих факторов совершенствуется информационно-аналитическая составляющая определения техногенного риска для системы реагирования на ЧС, что упрощает раскрытие механизма формирования причинно-следственных взаимосвязей процесса возникновения и изменения риска, позволяет прогнозировать его показатели и обосновывать меры по минимизации их значений.

EN: Goal. The aim of the study is to improve the information and analytical component of the definition of man-caused risks for the emergency response (ER) system. Methodology. The factors analyses is the most convenient tool for studying the processes of the influence of initiating factors on the indicators of technogenic risk and the development of emergency situations, with the help of which it is possible to solve the problem of determining the regularities that exist under the influence of internal and external factors. Results. It is shown that the problem of determining objective quantitative indicators of the state of man-caused risk and the reliability of the human-machine-environment system functioning is topical and related to the improvement of existing methods and tools on the basis of the same and understandable under practical conditions, regardless of the specifics of production, the system approach. The latter should be based on a risk assessment, not only as a safety management method, but also as a means of implementing the developed measures to prevent, reduce or eliminate harmful and dangerous production factors (HDPF). But it also requires improvement and simplification through the development and use of criteria for determining the HDPF to assess the social and economic effectiveness of activities in this risk management system, which must be taken into account in the production environment. The scientific novelty. It is proved that the development and improvement of methods for analysis and assessment of risks is not only the removal of insignificant effects on the effect of HDPF from them, but also the perfect consideration of the risk of generative factors and mechanisms of occurrence of emergencies. It is shown that the improvement of approaches to risk assessment should be carried out on a common indicator that will allow comparison of the effect of HDPF having different origins with carriers in the form of various types of energy, taking into account the overall effect of the contribution or the weight fraction of individual factors and the definition of an integrated hazard level of the technical system. Practical significance. The influence of initiating factors improves the information and analytical component of determining the technogenic risk for the emergency response system, which simplifies the disclosure of the mechanism of the formation of cause-effect relationships between the process of occurrence and change in risk, allows you to predict its performance and justify them to minimize their values.